Атака Вікторії Спартц. Що стоїть за звинуваченнями конгресвумен — підтримка України чи гра на Росію
Конгресвумен Вікторія Спартц останні дні — головний збурювач спокою української влади. Вона звинуватила голову ОП Андрія Єрмака в можливих зв'язках із Росією. В українському МЗС заяви Спартц назвали "цинічним маніпулюванням". Фокус розібрався, що стоїть за виступом американської політикині, які цілі мала Спартц і які висновки треба зробити українській владі.
Американська конгресвумен українського походження Вікторія Спартц два дні тому публічно звинуватила главу Офісу Президента Андрія Єрмака в можливих зв'язках з Росією. Це по-перше.
По-друге, Спартц натякнула: люди Єрмака гальмують процес боротьби з корупцією в Україні.
У відповідь в українському МЗС заявили, що "конгресвумен намагається заробити політичний капітал на спекуляціях". Після обміну "люб'язностями" Спартц вирішила закріпити свою позицію під час інтерв'ю українським журналістам і в другій публічній заяві, в якій прямо сказала, що Єрмак таки має піти у відставку.
Вікторія Спартц: від Носівки до Капітолійського пагорба
Ще зовсім недавно увага до Вікторії Спартц в Україні була мінімальною. Про неї говорили хіба що в її рідній Носівці Чернігівської області, де вона народилася і виросла, а також на рівні експертів-американістів після її перемоги на виборах 2020-го — тоді Спартц обрали до Палати представників від республіканців від 5-го округу штату Індіана. До виборів та після них Вікторію не помічали як адвокатку чи навіть симпатика України.
Після повномасштабного вторгнення РФ Спартц також публічно мовчала. Хоча побувала в Україні у складі першої делегації американських політиків, відвідала Київ, а також зруйновані Бучу та Ірпінь. Вона не коментувала ситуацію, коли її однодумець з Республіканської партії, затятий прихильник Трампа сенатор від штату Кентуккі Ренд Пол блокував 40 млрд допомоги, вимагаючи не повторити Афганістан, і голосувала "за". Після цього Спартц запросили до Овального кабінету на підписання президентом Джо Байденом закону про ленд-ліз для України. Їй американський президент передав ручку, якою підписав документ. Можна було припустити, що весь цей час конгресвумен Спартц непублічно лобіювала інтереси України та не підтримувала трампістів щодо обмеження допомоги Україні.
І ось минулого тижня на сайті Вікторії Спартц опубліковано відкритий лист до президента США Джо Байдена з проханням надати пояснення щодо контактів із главою Офісу Президента України. Наступного дня конгресвумен також перерахувала звинувачення на адресу Андрія Єрмака: "вагнергейт", неефективні переговори з РФ, захоплення Херсонської області. Всі ці заяви спричинили бурю, якщо не ураган критики в Україні.
Вікторія Спартц: "Адже це не до мене питання"
Через кілька днів конгресвумен погодилася на інтерв'ю для "Української правди".
"Багато людей стурбовані, що дуже близько до вашого президента є людина, з якою пов'язані якісь проблеми. І я вважаю, що вам потрібно ці проблеми розв'язати", — зокрема, сказала вона. А потім уточнила, що проблеми з'явилися не вчора, а набагато раніше, про них вона дізналася не з України, а "з інших країн".
Далі — більше. "Вам вирішувати, що робити, але я вам скажу, що проблеми в України будуть великі, якщо Україна зараз не зможе з нами домовитися. Якщо Конгрес не відчує, що ми можемо вам довіряти. Адже це не в мені питання. Українці не розуміють, що Конгрес має відповідальність здійснювати нагляд, oversight з приводу того, куди і на що витрачають американські гроші. Нас для цього обирають наші виборці, — додала представниця Конгресу США. — Проблема — не Єрмак, а питання, розв'язанням яких він перешкоджає”.
Також Спартц зауважила, що в Україні хоч і створено антикорупційні інституції, але вони не працюють.
"Мені кажуть, що це через Єрмака і людей, яких він ставить на посади. Я не знаю, чи це так? так, але президент Байден, коли він витрачає кошти в Україні, повинен звітувати Конгресу за це", — сказала вона.
В результаті в Україні думки про сказане Спартц розділилися: хтось назвав її слова журналістам безпідставними звинуваченнями та роботою на руку Кремля, хтось — приводом для виправлення помилок.
Наприклад, відсутність фактів вказує дипломат Олександр Хара. Він називає виступ Спартц політиканством та контрнаступом на Україну, згадує брифінг у Пентагоні 8 липня 2022 року.
На ньому старший представник сказав про механізм нагляду чи моніторингу за великою кількістю зброї, яка передається Україні: "Так. Ми повністю відстежуємо — з моменту, коли ми відправляємо озброєння до України, доставляємо його до України, вони переміщують їх на поле бою. Наші військові лідери, експерти та професіонали спілкуються з українцями, щоб зрозуміти, як вони використовують ці можливості… Це справді важливий елемент для ухвалення рішення про те, що входить до нашого наступного пакета допомоги”.
Хара натякає: ця відповідь коментарів не потребує. "Можу тільки додати словами Спартц: "Вже достатньо грати в політику", тому що "Росія зараз таку пропаганду проведе, що Україна матиме проблеми", — сказав він.
Небезпідставні підозри з Конгресу
Водночас в опозиційному таборі Порошенка слова Спартц не ігнорують і схильні сприймати серйозно.
"Все серйозно, тому без ґрунтовних підозр такі листи з Конгресу не виходять", — написав у Твіттері депутат від партії "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв.
Політичний експерт Віктор Бобиренко припускає, що за заявами конгресвумен могла б слідувати і відставка Андрія Єрмака.
"Звинувачення Спартц на його адресу впливають на імідж України в досить складний час. Єрмак міг би сказати: я відійду від справ на час розгляду, яку роль відіграв у вагнергейті, чи організовував я зустріч Зеленського в Омані з секретарем Ради безпеки Миколою Патрушевим. Тому, що такий європейський принцип: зашквар — чиновник йде з посади. І ми якраз зараз на війні втрачаємо щодня сотні життів за те, щоб бути Європою", — каже він у коментарі Фокусу.
Бобиренко вважає Спартц симпатиком України.
"Які аргументи чути проти Вікторії Спартц? Така дискусія не вчасно — в нас агресія Путіна, давайте розбиратися після війни, — продовжує політичний аналітик. — Але говорити правду легко та приємно: поки країна воює, в Офісі Президента зашквар за зашкваром, давайте може, поміняємо кадри. І українка з Чернігівщини запитує: чи готові американці постачати зброю країні, в оточенні президента якої хтось може грати не за Україну, а за сусідню державу. І в мене теж така підозра. Може, потрібно чесно відповісти на ці питання?"
Україна — карта в майбутніх виборах у США
Можна припустити, що дії Вікторії Спартц спрямовані не так на зовнішню політику, як на внутрішню. У листопаді 2022 року у США мають відбутися проміжні вибори до Конгресу. Спартц, як і інші члени Палати представників, переобиратиметься. І попри заяви Вікторії, що Україна не дуже важлива, а в США є безліч внутрішніх проблем, сама конгресвумен, мабуть, планує використовувати українську тематику як одну з головних — поряд з інфляцією чи вакцинацією.
І не лише Спартц. Вже відомо, що після листа Вікторії ситуацію прокоментувала співголова групи підтримки України у Конгресі демократка Марсі Каптур. Особа, близька до президента Байдена, вона часто спілкується не лише з українськими політиками, а й з представниками громадянського суспільства — знає ситуацію зсередини. Каптур каже, що, попри те, що деякі законодавці "намагаються посіяти розбрат і розпалити напругу", підтримка України в Конгресі непохитна.
Україні ж сьогодні важливо бути не втягнутою у внутрішню американську політику, як це траплялося раніше, а отримувати стабільну підтримку, військову та фінансову, і не давати зайвих приводів для розмов про "корумповану країну".
Тому на заяви Спартц не звертати уваги не можна.
- По-перше, це може вплинути на таку важливу американську двопалатну підтримку України.
- По-друге, в Україні справді є труднощі, які необхідно подолати, щоб уникнути майбутніх атак: призначити переможця конкурсу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розблокувати конкурс на голову Національного антикорупційного бюро, визначитись у питанні заступника глави Офісу президента з питань правоохоронної діяльності Олега Татарова.
- І, по-третє, у США справді все частіше можна почути, що має бути система суворого контролю за постачанням зброї. І річ не лише у постачальнику, а й у одержувачі — Кабінет міністрів має ухвалити відповідні рішення.