На валізах. Чим живе Крим в очікувані українського контрнаступу
В українській розвідці все частіше натякають: так зване російське керівництво та командування поступово залишає Крим, але переконує громадян бути на місцях. Водночас Росія дуже швидко окопує та заміновує території. Фокус дізнавався, що відбувається на території Криму та які настрої у населення в очікуванні української армії.
Світлана (ім’я жінки змінено з міркувань безпеки) не так давно мала поїхати на окуповані території Херсонської області. Аби дістатися селища Каланчак нині неможливо переїхати Дніпро по Антонівському мосту у Херсоні, доводиться перетинати кілька країн, зокрема Білорусь та Росію, побувати й в окупованому Криму.
"Якщо коротко: півострів заполонили військові та техніка. Вони — скрізь. Їдеш залізницею — бачиш як відпрацьовані, пошкоджені танки, які не переміщують, просто стоїть біля колій, так і нові. Зокрема, на залізничному вокзалі в Джанкої техніки було багато на платформах. Також там багато російських військових – бачила, як завантажуються у двоповерхові потяги. Чула, що вони прямують на виїзд — в Адлер. Хтось сказав, що відбувається ротація. У той день у Джанкої сталась бавовна. Думаю, там було що ліквідовувати", — говорить Світлана.
Вона зазначає: весь півострів нині в окопах, працює будівельна техніка.
"Від Джанкоя і на північ до виїзду з Криму, а також вже у Херсонській області можна помітити окопи, бліндажі, — згадує вона. — На відкритій місцевості та у посадках. Майже скрізь будують їх на відстані приблизно 500 метрів від доріг. Поряд з будівництвом багато свіжої деревини, нею аж у повітрі пахне. Якщо їздять вантажівки, то марковані літерами "Z" та "V".
Джерела підтверджують: окупанти окопуються та мінують
Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв говорить Фокусу, що у Криму фактично зупинився будівельний бізнес саме через те, що вся техніка задіяна у підготовці фортифікаційних споруд на заході й півночі півострова, а також вздовж Північнокримського каналу. Зокрема, село Міжводне перетворюють на військовий укріпрайон: замінували пляжі.
"Від своїх джерел ми отримали інформацію, що копають окопи не лише вздовж узбережжя, а й по периметру населених пунктів. Наприклад, біля сіл Некрасовка та Дмитрівка в Совєтському районі (недалеко від озера Сиваш, — ред.). І не тільки. Також нам дали інформацію, що росіяни закопують міни в Красноперекопському районі, в степах. Риють окопи ближче й до Арабатської стрілки та Чонгара, в Генічеському районі, тобто по Азовському морю. Але оскільки там дуже вологий ґрунт, прокладають дерев’яні споруди", — розповідає він.
Підтверджує Барієв і те, що у Криму багато російських військових, зокрема, у публічних місцях, є й вагнерівці.
"Аби підняти бойовий дух, особисто голова так званої республіки Крим Сергій Аксьонов виїжджав в зону проведення "спеціальної воєнної операції", особисто нагороджував кримчан. Паралельно Аксьонов робить критичні заяви що міноборони РФ, мовляв, на фронті не вистачає зброї. Сам ж намагається створити кримську ПВК. Ми чули, що над цим вони працюють разом з Євгеном Пригожиним, російським бізнесменом, організатором ПВК "Вагнер", — говорить експерт.
Окрім того, за планом 1 квітня 2023 року має початися в Росії сезон мобілізації, який триватиме до 15 липня. Але вже зараз представники військкоматів роздають повістки.
"Наприклад, у Суворівському Сакського району, де проживає 3,5 тисячі мешканців, виписали 75 повісток, — продовжує він. — Приходять і у навчальні заклади. Повістки роздають студентам перших курсів та випускникам коледжів та технікумів. Перш за все їх цікавлять автотранспорті та залізничні коледжі, тому що є необхідність у фахівцях у механіці, аби їх можна було залучити до ремонтів на фронті. Деякі, не чекаючи повісток, намагаються виїхати. У першу чергу, йдеться про проукраїнських громадян".
У Криму — продають, у Туреччині — купують
Люди у Криму говорять, що життя там ніби застигло. Ще кілька місяців тому було більше впевненості, що на півострові можна будувати своє майбутнє. Нині перспективи туманні.
"Незважаючи на те, що росіяни з федерального бюджету виділяють гроші для мешканців окупованої Херсонської області на, так звані, житлові сертифікати, аби вони могли придбати оселю, пропозиції на житло перевищують попит. Тобто квартири у Криму зараз мало хто купує. На відміну від третіх країн – за нашою інформацією, заможні кримські колаборанти починають активно купувати житло і нерухомість у Туреччині, — продовжує Ескендер Барієв. — Помітно як побільшало оголошень на каналі "Авіто", це такий аналог українського ОЛХ, — він завалений пропозиціями продажу побутових речей, придбаних два-чотири роки тому. Тобто при виїзді люди не збираються брати багато речей з собою".
А про можливий виїзд (евакуацію) на півострові також говорять. Відомі факти, коли представники так званої місцевої влади ходять по домівкам і збирають інформацію: скільки загалом проживає людей, скільки з них повнолітніх, літніх, чи має родина транспортний засіб. Експерти припускають, що такі візити можуть бути пов’язані саме з можливою евакуацією. У Росії з 2021 року діє норма про насильницьку евакуацію – передбачений обов’язковий виїзд цивільного населення з територій, де існує загроза виникнення надзвичайної ситуації, або із зони надзвичайної ситуації при отриманні інформації про проведення евакуаційних заходів. Саме цією нормою росіяни вже користувалися у Херсонській області, коли там оголосили евакуацію при відступі з правого берегу.
"У результаті люди вже на побутовому рівні починають розмірковувати, як вони будуть евакуюватися: автобусом, потягом, автівкою", — додає голова правління Кримськотатарського ресурсного центру.
Водночас представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов говорить, що процес виїзду з території тимчасово окупованого Криму дуже активно відбувається на рівні російського керівництва, командування, окупаційного військового корпусу та так званої "адміністрації". Вони продають нерухомість на півострові та вивозять звідти родини. "Але іншим — рядовому складу — кажуть, мовляв, "не переживайте, все спокійно, все під контролем". Але це вже як мем "спецоперація, так звана, йде за планом", – додає він.
Настрої у Криму: чекають Україну, але не всі
При цьому співрозмовники Фокуса переконані, у Криму достатньо людей, які чекають Україну і Збройні сили. Звісно, говорити, що тих, хто активно чекає на українські сили більшість — невірно. Але й стверджувати, що більшість не чекає — теж.
Нагадаємо, українська влада говорить, що ті мешканці Криму, які не вчиняли воєнних злочинів або злочинів проти людяності, не сприяли окупації, не будуть притягнуті до відповідальності. Та навіть ті, чиї дії держава Україна могла би розцінити як певні протиправні, але вони не мали важких наслідків, ймовірно, пройдуть лише люстраційні заходи – до них може бути застосована практика обмеження щодо зайняття певних посад, але вони зможуть вільно проживати на території Криму. А ось поїхати, справді, доведеться тим, хто в’їхав на територію Криму після 2014 року з території РФ (за приблизними підрахунками йдеться про 500-700 тисяч громадян РФ), оскільки за українським законодавством цей приїзд був незаконним — порушенням режиму державного кордону України.
"Ми бачимо все більше проявів проукраїнської позиції у Криму, — говорить Ескендер Барієв. — Наприклад, нещодавно у селищі Грушівка був піднятий прапор України. 18 березня – в день "приєднання" Криму до РФ на скелі Ак-Кая фарбою вилили український прапор. Це дуже важливо історично, тому що традиційно на скелі Ак-Кая, коли хани проводили інавгурацію, їх піднімали на білому войлоку. Раніше була інформація, що росіяни підіймали там і російський прапор. Наразі це зробили активісти, цивільні мешканці Криму. І такі прояви ми бачимо не тільки в Бахчисараї, Сімферополі, а й в інших куточках Криму".
Окрім того, можна припустити, в Криму живе великий відсоток людей, які хоча і не виступали у підтримку єдності України, але й активно не брали участь в підтримці РФ. Деякі з них зберегли оригінали українських документів, зокрема, свідоцтва про народження своїх дітей – надавали при потребі окупантам лише копії, аби на них ставила печатку російська адміністрація.
Тож Україна, ймовірно, під час майбутнього анонсованого контрнаступу зможе розраховувати на підтримку або бодай розуміння більшості — проукраїнських та нейтральних.
Військові нині говорять, що спротив у Криму, дійсно, зріс, — вони отримують більше якісної розвідінформації, які дозволяють проводити вдалі операції на півострові. До того ж так звані місцеві адміністрації все менше беруть за спростування заяв української сторони щодо потрапляння по цілям – можливо, мешканці вже не так вірять їх словам.
Що у Криму зоні ураження
Тим часом кількість вибухів та підривів на території Криму побільшало. Крайній з випадок стався у Джанкої 20 березня. Про нього місцеві жителі говорять як про сильний землетрус. Тоді в Головному управлінні розвідки МОУ повідомили про знищені російські ракети "Калібр", якими окупанти планували обстріляти Україну — снаряди саме везли залізницею. Окупанти ж заявили про роботу власної ППО та знищення БПЛА.
Джанкой – один з важливих для росіян з військової точки зору центрів. Перш за все, залізничний логістичний центр, вузол, у якому сходяться гілки сходу Криму – з Керчі, Феодосії, Нижньогірського, Совєтського та заходу – Євпаторії. А далі рухається у Севастополь (через Сімферополь) або окуповані території Херсонської області.
Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", капітан І рангу Павло Лакійчук відповідаючи на запитання Фокусу, чи могли у Джанкої бути ракети "Калібр", відповідає однозначно: "Звісно".
"Основні ракетно-тактичні бази, куди надходять ракети для ЧФ РФ, у Новоросійську. Звідти їх перевозять в Севастополь на 17-й арсенал або морським шляхом на спеціальних суднах, або, і так частіше, залізницею через Керченський міст. І якщо залізницею – через Джанкой, — пояснює він. — Є така слабка ланка у росіян: аби дістатися у тил, доводиться підходити досить на близьку відстань до лінії фронту, у зону нашого ураження. Окрім того, у Джанкої достатньо проміжних тимчасових складів з боєприпасами, амуніцією. Це такий основний логістичний хаб. Кожного разу, коли відбувається прильот від наших професіоналів, вони відчувають серйозні втрати".
Експерти кажуть, що кількість подібних прильотів по об'єктах у Криму лише збільшуватиметься. Україна має не лише якісні розвіддані, але й отримує західну зброю, вже виробляє свою, зокрема, ударні бойові безпілотники, які можуть застосовуватися в операціях в Криму.