Недозволена розкіш: чому депутатам страшно показати статки під час війни

"Цим голосуванням депутати сховали від нас свої статки. Іншими словами, виглядає це так "не ваша справа, де я взяв/взяла мої гроші". Чи це погано? На мою думку, це плювок нам, виборцям, у обличчя. Чи погано, коли плюють у обличчя? Ну, на любителя, мені от, не подобається. Чи винні депутати, котрі не дали голосів? Поза сумнівом, винні ті, хто не підтримав відповідну норму. Але частинка відповідальності на цьому провалі і на мені. Адже це ж мій парламент. До чого я це пишу, щоб нагадати всім виборцям, що голосування у парламенті — це відповідальність виборця", — написав у Фейсбуці Олександр Ябчанка.

Ябчанка — у минулому речник Міністерства охорони здоров’я, викладач магістерської програми Школи публічного управління Українського Католицького університету, з початком повномасштабного вторгнення приєднався до підрозділу "Гонор", що входить до складу Сил спеціальних операцій.

Він зареєстрував на сайті президента петицію із закликом накласти вето на ухвалений закон про відновлення е-декларування та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників. За перші чотири години вона набрала необхідні 25 тисяч голосів, за добу цей показник потроївся.

Станом на вечір п'ятниці петицію підписали вже 83 854 особи.

Вимога для початку перемовин з ЄС

5 вересня народні депутати у другому читанні проголосували за законопроєкт № 9534 "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану".

Здавалося б, після двох років необов'язковості е-декларування для чиновників, це перемога. Якби не два "але". Серед трьох сотень поправок до документа парламентарії відхилили дві ключові.

По-перше, депутати не підтримали поправку про декларування керівництва Офісу президента, заступників, радників та уповноважених.

А по-друге, не погодилися на відновлення публічної роботи реєстру декларацій, відтермінувавши його на рік. Хоча і зазначили: кожен, хто хоче, може подати до Національного агентства з питань запобігання корупції заяву щодо персонального відкриття декларації.

"За" такий варіант документа проголосували 329 нардепів. Серед них представники різних фракцій та груп. Не голосували ті, хто були фігурантами антикорупційних розслідувань: Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Олександр Юрченко, Михайло Волинець, Юрій Камельчук та інші.

Олександр Ябчанка переконаний: нардепам зручно позбавляти громадян і журналістів інструменту контролю за діями посадовців і головного запобіжника корупції під час війни. "Таким кроком народні депутати пішли й проти заяв Європейського Союзу, послів G7 і депутатів Європарламенту", — зауважує він.

Що стосується послів "Великої сімки", напередодні вони, дійсно, зробили окрему заяву, в якій наголошували на необхідності ухвалення цього законопроєкту. Крім того, про закон вони говорили на зустрічі із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

"Ухвалення цього закону очікували європейці — він є одним із важливих документів у питаннях початку переговорів щодо членства України в ЄС, — говорить Фокусу політолог Олексій Кошель. — Але депутати не прислухались до позиції послів "Великої сімки", а намагались побудувати певну компромісну схему для себе.

Добровільно, але не обов’язково

Компромісна схема — це не голосування за згадану поправку голови комітету ВР з питань антикорупційної політики, депутатки фракції "Слуга народу" Анастасії Радіної. Вона запропонувала відкрити декларації якнайшвидше. Її підтримали й представники громадянського суспільства та окремі народні депутати, зазначивши, що війна не скасовує корупцію, тож боротися потрібно на двох фронтах. Зокрема, українці мають право знати, як змінилися статки чиновників за останні кілька років – умовно побачити, чи хтось раптом не наживався на війні.

Але поки що Україна про це не дізнається. 5 вересня поправку Радіної підтримали лише 199 народних обранців. Тобто забракло 27 голосів. Їх могли дати, наприклад, 37 нардепів "Слуги народу", зокрема й голова фракції Давид Арахамія. Натомість вони просто витягли картки для голосування і начебто були "відсутні". Або 55 інших представників пропрезидентської фракції, які просто "не голосували", хоча деякі з них були присутні у залі.

Щодо депутатів інших фракцій, то більшість "Європейської Солідарності" та "Голосу" підтримали поправку, у "Батьківщині" лише п’ятеро натиснули зелену кнопку, позафракційні та група "Довіра" дали по сім голосів, а "За майбутнє" — вісім.

Вже після голосування Арахамія у Телеграмі написав пост із закликом до колег добровільно дозволяти оприлюднювати свої декларації, а також сам пообіцяв це зробити. "Ми з керівництвом парламенту будемо першими надсилати такі листи до НАЗК із проханням зробити наші декларації публічними. Це політична відповідальність кожного декларанта", — зазначив він.

Наразі йдеться про те, що ухвалений закон має вибіркову дію, і оприлюднення декларацій залежить від доброї волі депутатів та інших чиновників, які не просто отримують кошти з державного бюджету, але і є їхніми розпорядниками.

"Ми всі розуміємо ризики. Негайне відкриття декларацій може призвести до хвилі серйозних скандалів, — говорить Олексій Кошель. — Але порівняно з цим скандали, які були влітку з купівлею дорогої нерухомості та відпочинком депутатів на Мальдівах, здаватимуться малими. Дорогі покупки депутатів можуть спричинити хвилю публікацій про рейтинги автомобілів та нерухомості під час війни. І все це на тлі того, що громадяни часто збирають по 100 гривень на безпілотники. Хвиля суспільного обурення просто може накрити певні політичні сили. Тож депутати керувались виключно інстинктами самозбереження, коли утримуватись від голосування".

Все в руках президента

"Найбільш ефективний і простий варіант тут і зараз заблокувати законопроєкт — звернення до президента з вимогою ветувати закон і внести пропозицію про негайне відкриття декларацій. У разі ухвалення якого 226 голосами закон буде вважатися ухваленим з цією пропозицією президента. Тобто, все що там вказали хорошого залишиться і ще буде правка від президента про відкриття декларацій прямо зараз", — пояснює народний депутат від "Слуги народу" Дмитро Гурін.

Політолог Олексій Кошель припускає, що на рішення президента і нардепів можуть вплинути поради міжнародних партнерів.

"Можу припустити, що державний секретар США Ентоні Блінкен, який перебував з візитом у Києві, міг знайти чарівні слова і для українського президента, і для політичної верхівки, — говорить він. — Ймовірність такого ветування достатньо висока, а надто під час візиту держсекретаря ми бачимо, що дещо змінилась тональність заяв представників влади щодо цього закону. Почали говорити, що це складне рішення. А коли говорять, що рішення складне, треба шукати компроміс — це означає, що влада очевидно змушена буде зробити саме такий крок. Також важливою є позиція громадськості. Ухвалення цього закону набуло широкого резонансу в медіа та соціальних мережах — петиція досить швидко набрала голоси. А влада надзвичайно чутлива до думки громадськості. Тому я думаю, що шанси на його ветування можуть бути достатньо великими".

Тим часом Зеленський ще не вирішив, чи ветувати закон про е-декларування. "Я попросив віцепрем'єрку Ольгу Стефанішину провести консультації. Після них я ухвалю рішення. Їх два", — сказав він, відповідаючи на запитання журналістів.