Розділи
Матеріали

Підтримали далеко не усі: Рада у першому читанні проголосувала за заборону УПЦ МП (фото)

Олена Бурдейна
Верховна Рада України | Фото: vru.gov.ua

Законопроєкт, який обмежить діяльність проросійської церкви, підтримали ледь більше половини нардепів від партії "Слуга народу". Жодного голосу не дали позафракційні та фракція "Відновлення України".

Народні депутати підтримали законопроєкт, у якому забороняється діяльність на території України релігійних організацій, пов'язаних з державою-агресором. У тексті пояснюється, яким чином можна буде припинити діяльність існуючої церкви, яка перебуває під впливом з-за кордону. 19 жовтня відбулось голосування за документ у першому читанні — про деталі події розповів нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк в Telegram-каналі.

У дописі Железняка вказано, що відбулось голосування щодо прийняття законопроєкту №8371. Голосів "за" було 267, "проти" — 15, відмовились від волевиявлення — 19 осіб, з них двоє утримались, а 17 не голосували.

Голосування щодо законопроєкту №8371
Фото: Telegram/Ярослав Железняк
Фото: Скриншот

Також політик навів розподіл голосів "за" по депутатських групах та фракціях партій, які працюють у Верховній Раді:

  • "Слуга народу" — 175 з 235;
  • "Європейська солідарність" — 26 з 27;
  • "Батьківщина" — 17 з 24;
  • "Платформа за життя та мир" — 1 з 22;
  • "За майбутнє" — 8 з 17;
  • "Голос" — 18 з 20;
  • "Довіра" — 12 з 19;
  • "Відновлення України" — 0 з 17;
  • позафракційні — 0 з 22.

Законопроєкт №8371 було подано в парламент за ініціативою прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, він підтриманий комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики та ще шести комітетами ВРУ.

Законопроєкт №8371
Фото: Скриншот

Заборона УПЦ МП: деталі

У тексті законопроєкту вказано, що вносяться зміни до двох Законів України: "Про свободу совісті" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб".

Зміни, що вносяться до закону про свободу совісті, пояснюють: на території України заборонена дільність релігійних організацій, яка керується з-за кордону з території країни-нападника (стаття 5). Також вказано, яким чином будуть закривати діючі організації — їх закриватимуть у судовому порядку після звернення з двох державних інституцій (стаття 16). Зокрема, до суду мають подавати або з прокуратури, або з органу, який реалізовує державну політику у сфері релігії.

Зміни щодо діяльності релігійних організацій
Фото: Скриншот
Фото: Скриншот

Прийняття у першому голосуванні ще не означає остаточне прийняття рішення: попереду ще голосування в цілому, підписування спікером та президентом.

Зазначимо, 23 вересня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив, чому зволікає з винесенням питання щодо заборони проросійських релігійних організацій. З його слів, серед парламентарів не набиралось потрібно кількості голосів, щоб внести питання на розгляд.

Між тим українські громадяни, як свідчать опитування, на 66% підтримували заборону УПЦ (Московського патріархату). Водночас в УПЦ МП намагаються пояснити, що не підкоряються керівникам церкви, які базуються у Москві — заявили, що вже не моляться за здоров'я Патріарха Кирила (Гундяєва) з Росії.

Нагадуємо, СБУ час від часу розповідає про затримання церковників, пов'язаних з УПЦ МП, за підозрою у роботі на РФ або іншими протиправними діями. Наприклад, у вересня затримали настоятеля храму з Херсонщини, який торгував російською зброєю. Також триває розслідування щодо настоятеля Лаври — митрополита Павла (Лебедя).