Розділи
Матеріали

Підтримали далеко не усі: Рада у першому читанні проголосувала за заборону УПЦ МП (фото)

Олена Бурдейна
Фото: vru.gov.ua | Верховна Рада України

Законопроєкт, який обмежить діяльність проросійської церкви, підтримали ледь більше половини нардепів від партії "Слуга народу". Жодного голосу не дали позафракційні та фракція "Відновлення України".

Народні депутати підтримали законопроєкт, у якому забороняється діяльність на території України релігійних організацій, пов'язаних з державою-агресором. У тексті пояснюється, яким чином можна буде припинити діяльність існуючої церкви, яка перебуває під впливом з-за кордону. 19 жовтня відбулось голосування за документ у першому читанні — про деталі події розповів нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк в Telegram-каналі.

У дописі Железняка вказано, що відбулось голосування щодо прийняття законопроєкту №8371. Голосів "за" було 267, "проти" — 15, відмовились від волевиявлення — 19 осіб, з них двоє утримались, а 17 не голосували.

Голосування щодо законопроєкту №8371
Фото: Telegram/Ярослав Железняк
Фото: Скриншот

Також політик навів розподіл голосів "за" по депутатських групах та фракціях партій, які працюють у Верховній Раді:

  • "Слуга народу" — 175 з 235;
  • "Європейська солідарність" — 26 з 27;
  • "Батьківщина" — 17 з 24;
  • "Платформа за життя та мир" — 1 з 22;
  • "За майбутнє" — 8 з 17;
  • "Голос" — 18 з 20;
  • "Довіра" — 12 з 19;
  • "Відновлення України" — 0 з 17;
  • позафракційні — 0 з 22.

Законопроєкт №8371 було подано в парламент за ініціативою прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, він підтриманий комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики та ще шести комітетами ВРУ.

Законопроєкт №8371
Фото: Скриншот

Заборона УПЦ МП: деталі

У тексті законопроєкту вказано, що вносяться зміни до двох Законів України: "Про свободу совісті" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб".

Зміни, що вносяться до закону про свободу совісті, пояснюють: на території України заборонена дільність релігійних організацій, яка керується з-за кордону з території країни-нападника (стаття 5). Також вказано, яким чином будуть закривати діючі організації — їх закриватимуть у судовому порядку після звернення з двох державних інституцій (стаття 16). Зокрема, до суду мають подавати або з прокуратури, або з органу, який реалізовує державну політику у сфері релігії.

Зміни щодо діяльності релігійних організацій
Фото: Скриншот
Фото: Скриншот

Прийняття у першому голосуванні ще не означає остаточне прийняття рішення: попереду ще голосування в цілому, підписування спікером та президентом.

Зазначимо, 23 вересня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив, чому зволікає з винесенням питання щодо заборони проросійських релігійних організацій. З його слів, серед парламентарів не набиралось потрібно кількості голосів, щоб внести питання на розгляд.

Між тим українські громадяни, як свідчать опитування, на 66% підтримували заборону УПЦ (Московського патріархату). Водночас в УПЦ МП намагаються пояснити, що не підкоряються керівникам церкви, які базуються у Москві — заявили, що вже не моляться за здоров'я Патріарха Кирила (Гундяєва) з Росії.

Нагадуємо, СБУ час від часу розповідає про затримання церковників, пов'язаних з УПЦ МП, за підозрою у роботі на РФ або іншими протиправними діями. Наприклад, у вересня затримали настоятеля храму з Херсонщини, який торгував російською зброєю. Також триває розслідування щодо настоятеля Лаври — митрополита Павла (Лебедя).