Німецькі політики "втомлюються від війни" та думають про мирні переговори з РФ, — ЗМІ
Жодна з подій останнього десятиліття не стала таким випробуванням для Берліна та всієї Європи, як повномасштабне вторгнення ЗС РФ.
У Німеччині "втома від війни" чинить тиск на політиків, змушуючи задуматися про мирні переговори. Про це йдеться у підсумковому матеріалі видання DW ("Німецька хвиля").
В публікації йдеться про те, що частина політичного спектру Німеччини звинувачує Захід у недостатній підтримці України:
"Контрнаступу ЗСУ, метою якого було звільнення окупованих РФ територій, перешкоджав сам Захід — тим, що постачав дуже мало озброєнь і робив це занадто пізно", — сказано в матеріалі.
Готовність і надалі надавати Україні військову допомогу знижується
Як зазначають журналісти DW, жодна з подій останнього десятиліття не стала таким випробуванням для Берліна та всієї Європи, як повномасштабне вторгнення Росії до України у лютому 2022 року. ФРН, як і інші країни Заходу, надає Києву багатосторонню підтримку.
"Незважаючи на це, за майже два роки війни Україні не вдалося повернути окуповані Росією території. Готовність і надалі надавати Україні військову допомогу знижується не лише серед європейських країн, а й у США. Якщо на майбутніх президентських виборах у США знову переможе Дональд Трамп, американська допомога Києву може суттєво скоротитися", — нагадують ЗМІ.
Думки німецьких фахівців щодо фіналу війни в Україні
За словами професора з Університету в Галлі Йоханнеса Варвіка, який займається міжнародними відносинами та європейською політикою, втома на Заході від війни в Україні чинить тиск на політиків, змушуючи задуматися про мирні переговори.
Він навіть вважає це неминучим.
"Я думаю, що перемир'я і потім складні дипломатичні переговори про територіальні зміни України, її нейтралітет — все це має обговорюватися", — каже фахівець.
Водночас депутат від опозиційного Християнсько-демократичного союзу ХДС, експерт у сфері політики безпеки Родеріх Кізеветтер називає всі розмови про перемир'я надто небезпечними, а військову перемогу України вважає можливою.
"Контрнаступу ЗСУ, метою якого було звільнення окупованих РФ територій, що перешкоджав сам Захід — тим, що постачав надто мало озброєнь і робив це надто пізно", — каже він.
Тим часом на саміті НАТО наприкінці листопада очільниця МЗС ФРН Бербок заявила, що, на її думку, Захід не має жодної альтернативи подальшій підтримці України — "настільки складна, напружена і застигла (на фронті. — ред.) зараз ситуація".
Тим часом німецьку бригаду чисельністю близько 4800 солдатів, дислоковану вздовж литовсько-російського кордону, приведуть у боєготовність до 2027 року.