Примус та обмеження. Чому законопроєкт про мобілізацію не вирішує проблем з нею

Законопроєкт про мобілізацію №10449, як і минулого разу, ініційований урядом, а не президентом, як чекали після попередньої невдалої спроби із проєктом №10378. Кабінет міністрів подав до Верховної Ради новий варіант проєкту закону про мобілізацію ще 30 січня, але ЗМІ та експерти ще досі розбирають зміни, які він пропонує. Всі дискусійні та скандальні норми, через які попередній варіант повернули назад до Кабміну, збережено. Йдеться в першу чергу про блокування банківських рахунків, можливості розпоряджатися власним майном чи керувати автотранспортом. В документі залишилася норма зменшення призовного віку з 27 до 25 років та строк безперервної служби у воєнний час, після якої можна розраховувати на демобілізацію.

Соціальні мережі вже бурхливо сприйняли новий "покращений" законопроєкт, назвавши його обмеженнями всіх прав та свобод демократичної держави. Політичні партії поки спокійно сприйняли пропоновані зміни та не виступали з публічною критикою. Таким чином всі намагаються дистанціюватися від непопулярного рішення. Лише на офіційному сайті "Батьківщини" розмістили коментар Юлії Тимошенко з заявою, що "не можна боротися за свободу держави, позбавляючи свободи націю".

"Це проблема наших політиків, які думають про рейтинги, а не про те, як вберегти державу. Згадайте, на початку теми змін мобілізаційного законодавства, "Слуга народу" взагалі посилала всіх за коментарями до військових. Але це не питання військових, вони не займаються законами в державі", — говорить Фокусу політичний експерт Віктор Бобиренко.

Коли законопроєкт про мобілізацію будуть голосувати

За словами народного депутата Ярослава Железняка, народні депутати можуть проголосувати законопроєкт у першому читанні вже 7 лютого. Далі, в разі скорочення строків подачі поправок, позитивного рішення профільного та інших комітетів, друге читання може відбутися не раніше 22 лютого. Надалі все залежатиме від кількості поданих поправок та часу, який піде на їхній розгляд в сесійній залі. Тобто, можна прогнозувати, що документ не буде схвалено до початку березня 2024 року. А його фінальна версія може суттєво відрізнятися від поданої на розгляд.

Також варто нагадати, що народні депутати мають право подати так звану "блокуючу" постанову, яка забороняє голові Верховної Ради підписувати схвалений документ. Це не є перешкодою, адже постанова скасовується 226 голосами народних депутатів, але дозволить отримати свою частку політичного ефіру для гучних заяв.

Після підписання його президентом закон вважатиметься чинним, і його дію можна буде зупинити лише у Конституційному суді України.

Навіщо змінювати закон про мобілізацію

Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію введено в дію ще 1993 року. Перші зміни до нього було внесено в 1999-му, далі – 2003. З 2014 року документ змінювали майже щороку, а від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022-го – вже вісім разів.

Згідно з пояснювальною запискою до нового законопроєкту про мобілізацію, його метою є законодавче удосконалення процедур проведення заходів мобілізації, удосконалення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремих питань проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк пояснив його необхідність більш предметно. За його словами, чинне законодавство не враховує довготривалість, масштабність, об’ємність, зміну системи управління, зміну системи використання інших видів зброї.

Відзначимо, що проблеми з виконанням мобілізаційного плану почалися в Україні після рішення про заміну військкомів на нових на фоні гучних корупційних скандалів. Наразі не можна говорити, що нові керівники ТЦК не виконують свої обовʼязки на рівні з попередниками, але головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний відзначав, що незадоволений їхньою роботою. Тому нові зміни до закону мають зобовʼязати чоловіків вже бігати не від, а за ТЦК.

Де без нового закону знайти 500 тис. мобілізованих

Політичний експерт Віктор Бобиренко підкреслює, що влада замість того, щоб оперативно вирішити проблему, намагається її заговорювати з оглядкою на наслідки для рейтингу. З огляду на це, є відчуття, що сам же президент Зеленський, схоже, що не впевнений в тому, що потрібно робити. Голова держави робить заяви про 500 тис. мобілізованих, а потім каже, що не впевнений в необхідності такої кількості.

"Законопроєкт, дійсно, складний та великий, над ним треба ще працювати, але часу у нас обмаль. На мою думку, головною нормою, яку потрібно змінювати вже на вчора, є зниження віку з 27 до 25 років. Всі інші питання, як то: якою має бути повістка чи обмеження в праві керувати автомобілем – це вже деталі, які не мають жодного відношення до питання мобілізації", — пропонує експерт.

За підрахунками Бобиренка, зниження призовного віку до 25 років дасть можливість створити суттєвий дієздатний резерв. За демографічними даними, в Україні близько 250 тис. чоловіків 25-річного віку, приблизно стільки ж по 26 та 27 років. Тобто ми маємо потенційних 700 тис. резервів. Сюди варто додати тих, хто пішов за вищою освітою у 2022 та 2023 роках, це ще близько 200 тис.

"У нас в країні парадоксальна ситуація – понад 80% виступають за війну до переможного кінця, але значна частина з них не хочуть воювати. При цьому влада промірює, який вплив матимуть на електоральні настрої ті чи інші рішення. У майбутньому все це однозначно вдарить по рейтингу політиків, незалежно від того, чи буде прийнятий такий законопроєкт, чи не буде", — говорить він.

Протести в інтернеті та наслідки для рейтингів влади

Опитані Фокусом експерти відзначають, що фінальна редакція законопроєкту залежатиме від громадської думки та рівня сприйняття її суспільством. Не виключено, що президент навіть накладе на нього вето, щоб знайти якийсь компромісний варіант з балансом мотивації та примусів. Та редакція, яку наразі пропонує Кабмін, остаточно поховає рейтинг влади та довіру до чинних парламентських сил. Разом з тим, чекати акцій протесту немає сенсу, адже це заборонено законом під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Та й жодна політична сила не наважиться на такий крок, розуміючи ціну таких протестів для долі держави.

"Треба розуміти, що жоден закон з обмеженнями, не є таким, що буде позитивно сприйнятим. Але у нас війна, тому потрібні рішучі дії. Точно жодних протестів, але буде дуже бурхливо в соцмережах, така собі мережева революція, яку, гарантовано розгойдуватиме РФ. Я думаю, це виклик для влади, яка зараз думає як діяти в цьому випадку", — прогнозує Фокусу колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

Політолог Петро Олещук вважає, що новий закон про мобілізацію не стане причиною тотального падіння рейтингів та довіри до політичних сил, що знаходяться при владі. Це ще один з елементів накопичення невдоволення суспільства до чинної влади.

"Нашу політичну систему чекає глобальне та серйозне перезавантаження. Тому цей закон, якщо буде прийнятий у такому вигляді, лише стане додатковим фактором, але не причиною. Проблема всіх демократій – в тому, що там всі думаю про вибори та наслідки рішень. У Путіна таких проблем немає. Якщо він захоче завтра мобілізувати мільйон, то він це зробить. Так само як домовитися з Північною Кореєю про боєприпаси чи ракети. І тут рішення не приймаються місяцями, а миттєво", — говорить він Фокусу.

Своєю чергою Іван Ступак вважає, що всі скандальні норми намагатимуться збалансувати до фінального результату та організувати правильну комунікацію. Головне, щоб не було повторень із закидами військових до насильства проти тих, кого вважають ухилянтами. Подібні публічні емоційні заяви не йдуть на користь мотивації для військовозобов'язаних, яких влада намагається мобілізувати.