Третій рік вторгнення: які політичні ризики чекають Україну та чи буде легітимною влада

З думками про вибори

"Ми пам’ятаємо, що приблизно у листопаді 2023 року розпочалась ціла кампанія, щодо проведення президентських виборів. Я уважно і ретельно аналізував усі заяви представників влади — від голови держави до народних депутатів України від монобільшості. І в усіх говорили лише одне — закон не передбачає проведення виборів під час війни, — говорить Фокусу політолог, голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Та зазначає: ніхто не згадував при цьому Конституцію. А вона прямо не забороняє організацію та проведення голосування. "Але одразу скажу, недарма. Бо на мій погляд, користуватися цією можливістю навіть в риториці — розвивати політичний сценарій. Це ризик, оскільки тоді виникає питання не щодо легітимності діючої влади, а сумніви у легітимності таких виборів під час війни. І тоді ми точно зайдемо у глухий кут", — додає він.

Минулого року влада та опозиція згадали, що в Україні наближаються вибори.

Спочатку, президент Володимир Зеленський заявив, що якщо війна триватиме, він піде на другий президентський термін. "Я нічого не боюсь", — сказав він ще у серпні 2023 року. У жовтні озвучив низку умов для проведення виборів під час війни. Серед них: волевиявлення "на всій території України", солдати на фронті також голосують, а за виборами мають стежити міжнародні спостерігачі. Втім за місяць настрої дещо змінилися. 3 листопада міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Зеленський вивчає можливість проведення виборів навесні 2024 року, однак остаточного рішення ще не ухвалив. Крапки над "і" розставив Зеленський 2 грудня 2023 року. У своєму зверненні заявив, що за умов воєнного часу вибори у 2024 році є недоцільними: "Мають припинитися хвилі з будь-якими речами, які розколюють політично. Ми повинні визначитися, що зараз — час оборони, час битви, від якої залежить доля держави і людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія. Я вважаю, що вибори зараз не на часі". Так він відповів на заяву від 100 українських громадських організацій, які застерегли від проведення виборів у стані активної фази війни.

Президент України Володимир Зеленський на посаді вже майже п’ять років, а, отже, чергові за законом вибори мали би бути призначеними на останню неділю березня 2024 року. До того ж ще восени 2023 року, на думку експертів, на п'ятому році повноважень, мали б відбутися й парламентські. Проте в умовах воєнного стану реалізувати це зобов'язання фактично нереально.

Кошель говорить, так відбувається не вперше в історії демократичних країн. "Вибори і раніше не проводилися впродовж тривалого часу. Йдеться про приклад Великобританії під час Другої світової війни. Там вибори не продовжувались впродовж десятилітнього терміну. Жодної проблеми з огляду на це не було. Повторю: значно більші будуть проблеми, якщо ми проведемо сумнівні вибори всупереч нормам Конституції, виходячи з логіки політичних рішень, непідготовлені, які можуть призвести до часткової втрати легітимності влади в очах й українських громадян, й міжнародної спільноти", — говорить аналітик.

Реалізувати неможливо відтермінувати

Стаття 83 Конституції України прямо вказує: парламент має право працювати до обрання нового після припинення воєнного стану. Натомість щодо повноважень президента такої норми не передбачено.

"Щодо парламенту, то є однозначна норма, про те, що якщо під час воєнного стану закінчуються повноваження, парламент продовжує свої повноваження автоматом до новообраного парламенту, який обирається вже після скасування воєнного стану. Щодо президента такої прямої норми немає, — говорить Фокусу експерт Українського інституту майбутнього, колишній народний депутат Ігор Попов. — І ця тема викликає дискусії. Тому що 20-го травня 2019 року відбулась інавгурація президента Зеленського, а 20 травня 2024 року закінчується його 5-річний термін. Проте Конституція України в статті 108-й говорить, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента. Більшість конституційних юристів стверджують: ця норма є достатньою для того, аби вважати президента так само повноважним і після 20-го травня".

Якби не було норми про заборону проведення виборів під час воєнного стану, то парламент за 100 днів до 31 березня мав оголосити дату виборів, а Центральна виборча комісія — розпочати виборчий процес. Але оскільки вибори під час війни неможливі, то цього не було зроблено, тож чергових виборів в Україні вже не буде. І навряд відбудуться в 2024 році позачергові.

Експерти пояснюють, чому їх організувати буде важко.

• По-перше, закон про воєнний стан забороняє проведення будь-яких виборів. Нагадаємо, Верховна Рада продовжила воєнний стан до середини травня 2024-го.
• По-друге, підготовка до виробів не велась. Навіть Державний реєстр виборців неактуальний. Він не оновлювався з лютого 2022 року. Зараз його оновлення триває у тестовому режимі, на оновлення необхідно до пів року. Окрім того, у держбюджеті на 2024 рік навіть не передбачено фінансування будь-яких виборів.

Зрештою, неможливо забезпечити виборчі права різних соціальних груп і нормальні демократичні процедури. Під час війни мільйони військовослужбовців та цивільних не зможуть повноцінно реалізувати виборче право. Йдеться не тільки про право обирати, а й бути обраним — не можна позбавити можливості брати участь у виборах понад мільйон громадян України, які сьогодні проходять службу в Збройних силах. "А якщо врахувати, що сьогодні Збройні сили України користуються колосальною підтримкою. Очевидно, що кандидати саме з військового середовища, або умовна партія військових можуть бути неофіційними переможцями виборів", — зауважує голова Комітету виборців України.

Негласний консенсус

Аби з'ясувати ситуацію з виборами, у найближчому майбутньому своє слово має сказати Конституційний суд, до якого має зайти офіційне подання. Він, радше за все, підтвердить тезу, що президент і після каденції є легітимним, на думку Ігоря Попова.

"Тому що принцип безперервності влади є одним із базових принципів конституційного права. Ми звичайно можемо очікувати російських пропагандистів, які захочуть поставити під сумнів повноваження президента. Але право і банальна логіка говорять про те, що тут варіантів немає, якщо вибори у такий час не відбуваються, то діючий президент залишається повноважним до наступних виборів", — пояснює він.

У подальшому майбутньому на Україну чекають позачергові президентські і парламентські вибори. І виникне інше питання: для позачергових виборів у законодавстві існує виключний перелік підстав, але нові обставини, за яких будуть обиратися президент та парламент, в законі не описані. "Тож доведеться визначатися, описувати, це будуть вибори після відкладених виборів, або вибори після скасування воєнного стану", — пояснює Ігор Попов.

Іншими словами: вже зараз Україні потрібно готуватись до повоєнних виборів. Готовність до них виглядатиме як демократична ініціатива. Йдеться або про розробку окремого законопроєкту або суттєві зміни до чинного Виборчого кодексу.

Наразі існує консенсус між владою, опозицією, суспільством і міжнародними юристами — не проводити вибори в Україні доки діє воєнний стан. І цей консенсус відповідає законним підставам. Якщо консенсус зміниться, законодавець має шукати виходи — або змінювати закон про воєнний стан, або змінити Виборчий кодекс. У Конституції прямих заборон на проведення виборів немає.

Коли настрої можуть змінитися?

По-перше, якщо зміниться безпекова ситуація. Наразі очевидно, що в Україні неможливо гарантувати безпеку ані виборцям та членам комісій, ані міжнародним спостерігачам. Постійні повітряні тривоги вимагають перерв та зупинок, які ніяк не співвідносяться з безперервністю виборчого процесу та голосування. Якщо ж настане час бойових дій малої інтенсивності, як це було з 2015 по 2022 рік, то до питання можна буде повернутися.

По-друге, від суспільних настроїв. Сьогодні суспільство фактично дало мандат легітимності парламенту і президенту працювати доти, доки не закінчиться воєнний стан. Зокрема, про це свідчать соціологічні опитування. Наприкінці минулого року результати дослідження КМІС продемонстрували, що 81% українців вважає, що вибори слід проводити після завершення війни. Лише 16% підтримують проведення виборів попри війну.

Зрештою, демократичний політичний режим характеризується не лише проведенням виборів. Сам факт не свідчить про демократію. У РФ чи Білорусії вибори відбуваються, хоча це геть недемократичні держави. Важливо те, як вибори проводяться. І наразі в Україні розмова про це. Тому якщо говорити про вибори у цих умовах, то можна припустити, що вони не зможуть відповідати міжнародним стандартам.

Без шансів на дестабілізацію

Але експерти прогнозують, питанням про легітимність української влади та вибори з відкритою датою буде користуватися РФ. Дехто навіть називає країну-агресора основним бенефіціаром розхитування українського політичного човна.

І це не буде щось нове. У Кремлі говоритимуть те, що і раніше, коли розпочала нову хвилю агресії — повномасштабне вторгнення. Тоді у РФ заявляли про необхідність боротьби з "нелегітимним київським режимом". Надалі можуть спекулювати темою перемовин, мовляв, "говорити з владою, яка не є законною, не будуть".

Але Україна в особі президента Зеленський, вже неодноразова заявляла, що жодних перемовин з діючим режимом у РФ та особисто Володимиром Путіним вести не збирається.

А світ вже сказав, що визнаватиме українську владу навіть після закінчення законом визначених термінів повноважень, адже в Україні триває війна.

Нагадаємо, після заяв Зеленського про вибори не на часі прозвучала й заява представника Держдепу США про підтримку висновку про неможливість проведення "воєнних" виборів в Україні.

Про це, зокрема, говорять й експерти американського інституту Atlantic Council. Зокрема, старший науковий співробітник, доктор Алан Райлі зауважує: Зеленський має сказати черчиллівське "ні" виборам в Україні під час воєнного часу. "Якби Вінстон Черчилль був ще з нами, він напевно радив би президенту України Володимиру Зеленському ігнорувати міжнародний тиск щодо призначення виборів. Подібно до українців у 2023 році, британці у 1940 році вели війну за національне виживання. Щороку в жовтні протягом п’яти років поспіль британський уряд під час війни на чолі з Вінстоном Черчиллем отримував законодавчу згоду на перенесення запланованих виборів і продовження терміну дії британського парламенту", — пояснює він.

Політолог Олексій Кошель зазначає, що в минулому окремі міжнародні партнери, якщо і заявляли про вибори, то, швидше про цінності демократії, а не розглядали складні юридичні механізми, пов'язані з неможливістю проведення виборів в умовах воєнного стану.

А щодо Росії, то вона може використовувати різні аргументи щодо нелігитимності української влади. "Ми чітко розуміємо, що після 20-го травня можуть бути серйозні інформаційні вкидання та спекуляції, побачимо потужну кампанію щодо легітимності українського президента, — говорить Кошель. — І тут дуже важливо бути готовими до цього, щоб була чітка позиція української влади, політиків, політичних провладних та опозиційних сил, стосовно того, що в нас на сто відсотків легітимна влада. Це впливатиме і на позицію наших партнерів".

Росія в будь-якому випадку буде вести пропаганду і веде її вже на іноземні країни, при чому як на Захід, так і на Глобальний Південь. "Аби звинувачувати українську владу в скасуванні, відкладенні виборів та втраті легітимності. Зрозуміло, що знайдуться корисні ідіоти, хтось має зобов'язання перед російськими спецслужбами чи російською скарбницею, які повторюватимуть кремлівські тези, — додає Ігор Попов. — На Заході є партії, які виступають проти допомоги Україні і вони можуть підхопити ці тези, скажімо, "Партія Свободи" у Нідерландах чи "Союз Сари Вагенкнехт" у Німеччині, а також трампісти у США, Вони все одно виступають проти допомоги Україні і для них ця теза буде цікавою. Зараз я не бачу ризиків того, що іноземні уряди якось відреагують, змінять відносини з Україною після 20-го травня, припинять постачання зброї".

Попов впевнений, питання легітимності є штучним, його ініціюють російські спецслужби. "Навіть, в західній пресі були публікації про те, що є спеціальний план для підриву легітимності президента як всередині країни, так і назовні для тиску на Україну. Звичайно є й політичні опоненти всередині країни, які так само починають вже зараз одночасно з росіянами піднімати цю проблему, але всередині країни під час війни такі висловлювання даються важче", — говорить він.

Водночас експерти визнають, що є ризики тривалого перебування одних людей при владі. Мовляв, існує спокуса вдатися до авторитаризму. Проте в українських реаліях після початку війни Зеленський вже має ледь не абсолютну владу при збереженні всіх атрибутів демократії. Партія "Слуга народу" хоча вже і не має більшість в парламенті, але президент формує ситуативну, що дозволяє ухвалювати рішення. Опозиція наразі хоча і помітна, але більш слабка, ніж раніше. З початком повномасштабного вторгнення припинила існування проросійська, головним опонентом влади стала "Європейська солідарність", у якої не вистачає голосів, аби блокувати певні рішення та впливати на вироблення нових. Її інструмент боротьби — це публічність.

За два роки війни довіра до влади хоча і знижується, але її рейтинг залишається стабільно високим. І коли потрібно буде проводити вибори, буде помітно за результатами соцопитувань — вони продемонструють, коли суспільний договір буде не таким переконливим.