Білорусь готується до війни: чому Лукашенко чекає "атаки" НАТО в Кобринському районі і чим відповість (мапа)

У дусі білоруських провокацій

У п’ятницю, 26 квітня маленьких пацієнтів та персонал дитячої лікарні на околиці Києва евакуювали. Одних виводили перелякані та заплакані мами, інших вивозили, приєднавши до апаратів штучної вентиляції легені. У цій державній дитячій клініці функціонує багато відділень, зокрема, й реанімація для новонароджених.

Приводом для цих термінових заходів стала заява голови КДБ Білорусі Івана Тертеля. Він раптово заявив, що у Києві у лікарнях на вулиці Богатирській, 30 і 32 "ховаються терористи", тож "влада" Білорусі буде діяти "за законами воєнного часу — рішуче і без вагань". Тобто фактично пригрозив завдати удар по медичному об’єкту в Україні.

Те, що в контексті російської збройної агресії щодо України Білорусь бере активну участь у підтримці Російської Федерації — не тільки погрожуючи нападом, але й фактично здійснюючи його, відомо.

Наприклад, під час ракетної атаки в ніч на 27 квітня, аеробалістичні Х47-М2 "Кинджали" на українські міста летіли з території РФ над територією Білорусі.

І це не вперше. Білорусь не тільки дозволяє крізь свій повітряний простір проходити ракетам, але й запускала їх по території України. Йдеться про щонайменше сім сотень обстрілів у березні 2022 року, коли російська армія вела бойові дії півночі України. Наразі РФ все ще тримає там свої зенітні ракетні комплекси, "Іскандери", авіацію. І все це може бути застосовано знову.

Експерти звертають увагу і на інші висловлювання білоруських політиків, які прозвучали під час нещодавніх Всебілоруських народних зборів, з’їзду так званого нового "органу народовладдя", який отримав широкі повноваження після внесення поправок до конституції Білорусі 2022 року. Саме там виступав Тертеля, але найдовше говорив Олександр Лукашенко.

Зокрема, так званий президент Білорусі (а нагадаємо, легітимність Лукашенка не визнають більшість країн Заходу) сказав, що традиційно бачить небезпеку з боку України — мовляв, на кордоні із Білоруссю Україна зосередила 120 тисяч військових, і на це теж треба зважати, оскільки ймовірність "збройних інцидентів" на білорусько-українському кордоні "досить висока". Але водночас й заявив, "напад" готує вже не тільки Україна, а і країни НАТО. Удар, за його словами, планується на територію Кобринського району. Він, до слова, навіть не межує з країнами Альянсу.

"Не знаю, чому вибрали Кобринський район, багато про це вони там говорять. Але він же не біля самого кордону. Є ж ближче до кордонів. Ні, Кобринський район. Захопити, оголосити владу, звернутися до НАТО, ввести війська", — заявив він, маючи на увазі, що війська НАТО підуть за білоруською опозицією. А саме з Литви — білоруський КДБ вже навіть запобіг ударам дронами по Мінську, заплановані Вільнюсом. У Литві назвали ці заяви інформаційною атакою.

Неприхована активність, або як скаже Путін

Експерти нагадують, Олександр Лукашенко не є самостійною фігурую, яка здатна вирішувати щось попри бажання та вказівки президента РФ Володимира Путіна. І дивуватися тому, що він час від часу виринає з резонансними заявами, такими, як те, що Лукашенко та Путін — співагресори, не варто.

"Насправді, від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році для Лукашенка мало що змінилось. Путін на нього тисне, аби він починав повноцінні бойові дії, аби розширити лінію фронту на 1200 км кордону. Але Лукашенко розуміє, що його армія на фоні української слабка, тому намагається лише імітувати бурхливу діяльність та розкидати гучні фрази", — говорить Фокусу військовий експерт Михайло Жирохов. Проте варто аналізувати і їх.

Тож що нині відбувається у Білорусі?

Так, нині немає ознак, що Білорусь може бути використана для повторного наступу на Україну з півночі, чи атаки на Литву, чи Польщу, тобто її пряма участь у війні у Кремлі поки не передбачається, але плани можуть змінюватися швидко.

Вже другий місяць поспіль Мінськ перевіряє боєздатності збройних сил та проводить навчання армії, залучивши до процесу понад три тисячі резервістів — "військовозобов’язаних територіальних військ", а також представників різних родів військ. Також у навчаннях у якості інструкторів беруть участь "вагнерівці". Офіційно це відбувається у відповідь на навчання НАТО Steadfast Defender 2024 за участі 13 країн-членів Альянсу. Про них експерти говорять як про найбільші військові навчання з часів Холодної війни.

Паралельно депутати Білорусі ухвалили законопроєкт "Про зупинення дії договору про звичайні збройні сили в Європі" (ДЗЗСЄ). Він встановлює обмеження розмірів звичайних збройних сил та визначає чисельність озброєння, розгорнутих сил у Європі. У травні 2023 року з нього вийшла і РФ.

26 квітня Білорусь оновила військову доктрину, де передбачила відправлення своїх військових на територію країни-союзниць, серед яких РФ. І все для підтримки міжнародного миру та безпеки.

Чи означає це, що Білорусь мілітаризується?

Бути сильним партнером для РФ навряд чи вона зможе. Одна справа, коли вся країна фактично працює на Москву. Білоруський військово-промисловий комплекс повністю залучений для потреб російського війська. Білоруські військовослужбовці обслуговують російську армію, російські військовослужбовці проходять тренування на всіх білоруських полігонах, російська техніка обслуговується білоруськими військовослужбовцями. Крім того, білоруські нафтопереробні заводи заповнюють дефіцит нафтопродуктів, який виник у Росії внаслідок атак українських безпілотників.

Інша справа — долучити до військових дій свою армію неприховано.

Це ймовірно на певних ділянках фронту. І точно буде приховано, як у 2022 році — під час початку повномасштабного вторгнення жителі окупованих районів Чернігівської області свідчили, що бачили серед окупантів осіб у білоруській військовій формі, та впізнавали їх по специфічному говору.

Але скоріше для Білорусі РФ наразі визначила роль провокатора.

Від нападу на Україну до провокацій в Сувальському коридорі

Приміром, у Москві побачили, що Лукашенку добре вдаються так звані мігрантські кризи, не гірше, аніж самим росіянам. Інколи вони бувають масованими, коли мігранти з країн Азії живуть біля кордону просто неба та штурмують паркани, в інший час латентними — кількість спроб незаконного перетину кордону стабільно висока. Нагадаємо, у грудні 2023 року Норвегія та Фінляндія вже були змушені закривати пункти переходу на кордоні з Росією через масовий потік мігрантів з боку РФ, за півроку до повномасштабного вторгнення міграційна криза виникла на кордоні Білорусі з Польщею та країнами Балтії. Протягом 2023 року було зафіксовано приблизно 26 тис. спроб прориву білорусько-польського кордону.

В обох випадках високопосадовці НАТО говорили, що наплив мігрантів загрожував дестабілізації політичної ситуації в країнах Альянсу.

Провокації Білорусь може влаштовувати і на білорусько-українському кордоні. Їх мета — відтягнути з зони бойових дій Збройні сили України, аби послабити їх на інших відрізках. Про це говорить речник ДПСУ Андрій Демченко: "Це може бути відволікаючий маневр, щоб ми біля кордону тримали необхідну кількість сил і не перекидали наші сили на лінію фронту, де ведуться повномаштабні бойові дії. До того ж експерти не впевнені, що армія Білорусі зважиться раптом на такі провокації, адже у відповідь можуть опинитися під вогневим ураженням української армії стратегічно важливі об'єкти, зокрема, вже згадані нафтопереробні заводи, а також залізниця.

"З боку України вже лунали заяви, що Україна у разі агресивних дій Білорусі може поцілити у такі об'єкти. У відповідь Білорусь посилила охорону на Мозирському нафтопереробному заводі, перекинули, зенітно-ракетні комплекси для захисту. Шукали по всій країні, не зняли тільки з Мінську ", — додає Михайло Жирохов.

Провокації, не тільки мігрантські, можливі і на кордоні Білорусі з НАТО, недаремно ж Лукашенко згадував Литву.

"Декілька років тому, здається в 2017-му, росіяни проводили стратегічні командно-штабні навчання, під час яких відпрацьовували варіант вторгнення у держави Балтії, захоплення Сувальського коридору. Такий план росіяни у будь-якому разі розглядають, але не відомо, чи зважаться. Це залежить від політичної обстановки", — говорить Фокусу керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. До цього плану можуть бути залучені й збройні сили Білорусі, адже, як відомо, Сувальський коридор — найкоротший шлях від Білорусі до Калінінградської області.

Окрім того, росіяни, ймовірно, пропрацьовують інший маршрут нападу за допомогою посилення з Білорусі — на Вільнюс та Каунас. Зокрема, про цей сценарій у березні у Варшаві згадував представник білоруського опозиційного Об'єднаного перехідного кабінету (ОПК) з оборони та національної безпеки підполковник запасу Валерій Сахащик. "Я це точно знаю, білоруські генерали зі своїми колегами з Москви малюють стрілки на картах у бік Вільнюса", — сказав він.

Натомість український експерт, зокрема, Михайло Жирохов зазначають, що на території Білорусі зараз мінімальна кількість російських військ. "Про обсяги 2022 року навіть не йдеться. Звісно, за тиждень-два вони можуть туди прибути, але це фантастична теорія, бо їх не вистачає на інших напрямках", — запевняє він. До того ж зробити це у Білорусі непомітно — складно, оскільки існує пряма вимога затверджувати такі рішення парламентом. А цей процес відбувається прозоро.

Але у чому складно сумніватися, так це у тому, що Путін традиційно використовуватиме Лукашенка для тиску на Україну та країни НАТО, адже прагне, щоб його голос хоч і звучав переконливо, але й не одиноко. Саме тому з вуст Лукашенка вкотре лунатимуть заяви, що Україна ризикує втратити державність та зрештою, зовсім зникнути, якщо не погодиться негайно піти на мирні переговори з Росією. Він неодмінно говоритиме про негайне припинення вогню та встановлення так званого перемир'я.