Постійно на зв'язку з Росією. Чому союзники не запросили Україну до НАТО

На перший погляд, президент Володимир Зеленський мав би виїхати з Вашингтона цілком задоволеним. По-перше, за підсумками ювілейного саміту НАТО союзники зобов’язалися надати Києву у 2025 році військову допомогу, як мінімум, на €40 млрд, а в підсумковій декларації записано обіцянку підтримувати Україну "на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО".

Підсумки саміту: про що говорять в Альянсі

Після вашингтонського з’їзду значна частина функцій контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн", яку очолюють Сполучені Штати, перейде НАТО. Тепер роль Альянсу у координації постачання військової допомоги значно зросте.

На жаль, далеко не всі запити України були задоволені союзниками. Адже Києв так і не запросили вступити до НАТО. Президент Зеленський, хоч і не наполягав на запрошенні у Вашингтоні, давав чітко зрозуміти, що в Києві цього чекають.

У підсумковій декларації наголошується, що в НАТО Україну запросять тоді, коли з таким кроком "погодяться всі союзники та будуть виконані відповідні умови".

Тим часом Росію в НАТО звинуватили у "безвідповідальній ядерній риториці", а також назвали "найбільшою загрозою безпеці союзників".

У декларації НАТО також з’явилося досить жорстке формулювання на адресу Китаю: політику Пекіна назвали "вирішальним фактором, що сприяє війні Росії проти України завдяки так званому безмежному партнерству та широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії".

Лідери країн НАТО зажадали від КНР "припинити будь-яку матеріальну та політичну підтримку військових зусиль" РФ.

При цьому в Альянсі зазначили, що різною мірою залишаються відкритими до діалогу з Росією та Китаєм. Союзники запевнили, що "не прагнуть конфронтації і не загрожують" РФ, а також "готові підтримувати канали зв’язку з Москвою, щоб знизити ризик і запобігти ескалації".

У Росії відреагували. "Це все вимагатиме від нас продуманих, скоординованих, ефективних заходів для контрстримування НАТО",- додав Пєсков, коментуючи зокрема рішення США з 2026 року розмістити у Німеччині крилаті ракети Tomahawk та інші далекобійні озброєння.

Тим часом експерти, з якими поспілкувався Фокус, вважають, що саміт НАТО у Вашингтоні став невдалим для самого Альянсу, тоді як Україна отримала ситуативні вигоди.

Чому Байден і Трамп виступають проти України в НАТО

"На даний момент основним гальмом навіть не прийняття, а запуску процедури, тобто запрошення України до НАТО, є Сполучені Штати. Очевидно, якби в Адміністрації Байдена була б інша позиція, то Альянс ухвалив би відповідне рішення, оскільки саме позиція США є ключовою для позиції НАТО загалом", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Петро Олещук.

На його думку, головними підсумками ювілейного саміту Північноатлантичного Альянсу у Вашингтоні є питання військового штибу.

"Цікавими, як на мене виглядають рішення про виділення Україні додаткових систем ППО, зокрема Patriot, а також F-16, які вже влітку начебто мають бути у нас. Крім того, звертає на себе увагу рішення про те, що тепер НАТО перебирає на себе той функціонал, який раніше виконував формат "Рамтштайн". Тобто, для координації питань допомоги Україні створюється спеціальне командування, призначається спецпредставник НАТО в Україні, тощо. Також, безперечно, дуже важливе виділення для України на 2025 рік $40 млрд.", — підкреслює політолог.

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, чи може Україна, з урахуванням того, що у США вже мине виборча лихоманка, розраховувати на запрошення до Альянсу на саміті лідерів у наступному році, експерт зазначив: "На даний момент обидва кандидати в президенти США публічно заявили, що вони проти прийняття України до НАТО. Байден це сказав у своєму нещодавньому інтерв’юTime, а Трамп взагалі хибно вважає, що саме ідея вступу України до НАТО послугувала своєрідним тригером для Росії. Більше того, в так званому плані Трампа щодо російсько-української війни, йдеться про те, що відмова від членства України в НАТО може бути частиною мирного врегулювання. Тому ніяких особливих шансів, що за рік США глобально змінять свою позицію з цього питання, я не бачу".

Чому саміт НАТО у Вашингтоні є невдалим для самого Альянсу

Політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом зауважив: "Після того саміту (у Вільнюсі, — Фокус), нагадаю, відбулася низка подій, зокрема, невдалий бунт Пригожина, і мені здається, що саме після цього в НАТО зрозуміли, що ця війна триватиме значно довше. І відтоді пішло якесь відкочування назад. Між тим, на мій погляд, нинішній саміт НАТО у Вашингтоні є невдалим не для України, яка була готова до різних варіантів, а для самого Альянсу, котрий ніяк не може усвідомити нову геополітичну реальність".

Підкресливши, що нинішні формулювання про міст для України дуже нагадують формулювання про відчинені двері до Альянсу, які лунали на попередніх самітах НАТО, експерт констатував: "Такі формулювання в НАТО, скоріше за все, свідчать про те, що на Заході все ж таки залишаються певні канали комунікації з Росією. Власне, саме тому й були обрані такі абстрактні формулювання з приводу наших євроатлантичних перспектив".

Окремо Олексій Якубін звертає увагу, що до цього часу є країни, які вважають, що не те що членство, навіть запрошення України до НАТО поки що не на часі. Зокрема, експерт зазначає, що якщо Франція змінила свою позицію щодо членства України в Альянсі, то Сполучені Штати і Німеччина наразі не просто виступають проти, а й усіляко гальмують процес євроатлантичної інтеграції України.

Чому Україна заслужила бути в НАТО

"Судячи з усього, НАТО не знає, що робити з Україною в короткостроковій перспективі в плані взаємної інтеграції. У Альянсі між тим розуміють, що не дати Києву сигнал – це означає підіграти Москві, але й чіткого спільного сигналу послати не вони можуть, тому що не лише США та Німеччина, але й, наприклад Словаччина, Туреччина і Угорщина мають, скажімо так, скептичне бачення щодо України в Альянсі", — наголошує у розмові з Фокусом політолог Ігор Чаленко.

Експерт пояснив: виділення Україні 40 мільярдів військової підтримки у 2025 році, а також старт місії щодо допомоги в навчаннях у Німеччині – це намагання Альянсу продемонструвати підтримку України в тому плані, що їй потрібно оборонятися і вигравати у Росії.

"Тактичні речі для НАТО важливіші за стратегічну інтеграцію України. Але Київ і на минулому саміті НАТО у Вільнюсі, і на нинішньому у Вашингтоні поставив Альянс у дуже незручне становище, оскільки український народ заслужив бути в НАТО. Ми чітко показали, що є надійним щитом західної демократії і, попри боязнь НАТО називати чіткі терміни вступу України, все рівно не звертаємо зі шляху євроатлантичної інтеграції і попри війну постійно збільшуємо кількість стандартів взаємної сумісності зі стандартами НАТО", — каже Ігор Чаленко.

На його думку, саміт НАТО у Вашингтоні для України є позитивним з тактичної точки зору, проте зі стратегічного боку офіційному Києву слід спонукати членів Альянсу бути більш свідомими та рішучими.

Зокрема, вважає експерт, Київ має проводити постійну лінію, яка змусить членів Альянсу говорити не лише про те, що Україна неодмінно буде членом НАТО, а й про те, коли конкретно це станеться.