22 січня сталися перші розстріли на Майдані: хто загинув в ті дні

У той день загинули вірменин за походженням Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Фокус згадує, що передувало тим подіям, як розвивалися розстріли та чи були покарані злочинці.

Що призвело до протистоянь на Грушевського?

16 січня 2014 року Верховна Рада проголосувала так звані "диктаторські закони" — закони, які, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Закони були ухвалені з грубими порушеннями регламенту і законодавчих процедур: голосування відбувалося підняттям рук, а підрахунок голосів тривав декілька секунд.

Що обмежували "диктаторські закони":

• обмеження свободи мирних зібрань, гарантованої ст. 39 Конституції (необґрунтоване посилення відповідальності та введення додаткових обмежень);
• обмеження свободи слова в засобах масової інформації й Інтернеті, створення тим самих умов для цензури в ЗМІ й Інтернеті;
• реєстрації як "іноземних агентів" організацій, які отримують допомогу від закордонних організацій та громадян, введення податкових механізмів обмеження фінансової допомоги для громадської активності;
• заборона збору інформації про майновий стан суддів, правоохоронців та членів їх родин (захист від антикорупційних розслідувань журналістами);
• прийняття законів про екстремізм, який на думку експертів, може бути використаний проти учасників мирних протестів.

Крім того, неодноразово опозиціонери звертали увагу на схожість законів, прийнятих 16 січня, із російськими законами.

Реакцією на це голосування стало те, що опозиція скликала на Майдані нове, вже восьме народне віче, яке мало пройти 19 січня. Більше сотні громадських організацій оголосили повну мобілізацію на Майдані Незалежності у Києві.

Віче 19 січня та зіткнення з правоохоронцями

19 січня під час народного віча лідер "Автомайдану" Сергій Коба заявив, що його організація вирушає під Верховну Раду на безстроковий пікет, аби вимагати скасування законів. З активістами "Автомайдану" пішли також представники Самооборони Майдану.

Дорогу до Верховної Ради перекрили працівники "Беркуту", які загородилися автобусами та вантажівками безпосередньо біля входу на стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського.

Вдень сталися перші спроби активістів Майдану штурмувати кордон правоохоронців — унаслідок цього було підпалено автобус "Беркута", а самих бійців спецпідрозділу закидали камінням та петардам. У відповідь проти протестувальників було застосовано водомет та спецзасоби.

Станом на 20:00 19 січня по медичну допомогу звернулися 24 постраждалих під час сутичок. Своєю чергою, у МВС повідомляють про більш ніж 70 постраждалих правоохоронців. 40 працівників органів внутрішніх справ госпіталізовані.

Усю ніч тривали протистояння на вулиці Грушевського — правоохоронці застосовували водомети, а також світло-шумові гранати. Тоді десятки людей з обох боків отримали поранення, декілька мітингувальників отримали важкі поранення внаслідок прицільної стрільби гумовими кулями.

20 січня зранку мітингувальники почали будувати требушет та встигли почати застосовувати його. Після цього "Беркут" прорвався до нього та зруйнував требушет.

Протистояння було призупинено в ніч на 21 січня чотирма священниками, які стали між протестувальниками та спецпідрозділами.

Активізація протистояння 22 січня

Зранку 22 січня бійці "Беркуту" пішли в наступ — їм вдалося відтіснити протестувальників до Європейської площі. Близько 200 протестувальників було поранено, адже правоохоронці почали застосовувати гумові кулі.

О 8:29 протестувальники пішли в контратаку та змогли відтіснити "беркутівців" на попередні позиції.

О 10-й ранку протестувальники, попри обстріл з боку спецпідрозділів, вийшли на нейтральну зону і спробували провести перемовини з правоохоронцями, однак ті не були вдалими.

За час перемир'я протестувальники звели зі снігу та автопокришок ще одну невелику барикаду. Близько 11-ї години декілька тисяч "беркутівців" розпочали масований наступ і знову змогли відтіснити протестувальників по вулиці Грушевського до Європейської площі. По обіді спецпідрозділи були контратаковані майданівцями та відійшли на попередні позиції, на яких також з'явився бронетранспортер.

Перші смерті Євромайдану

22 січня з'явилася інформація про те, що близько шостої ранку стало відомо про загибель активіста — молодий хлопець отримав чотири вогнепальних поранення. Першим загиблим на Євромайдані став вірменин Сергій Нігоян. Він був охоронцем Майдану з третьої сотні Самооборони Майдану. Після його загибелі у мережі стало популярним відео, де Сергій Нігоян читає вірш Тараса Шевченка.

Родина Нігояна приїхала до України з прикордонного села з Азербайджаном. Вони проживали у Дніпропетровській області. На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок.

26 січня 2014 Сергія Нігояна поховали на сільському кладовищі його рідної Березнуватівки. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад 2000 людей.

Близько 9-ї ранку 22 січня від пострілу з мисливської рушниці в серце загинув білорус Михайло Жизневський. Він переїхав до України у 2005-му році через політичне переслідування білоруським КДБ.

У Євромайдані брав участь із перших днів на заклик організації УНА-УНСО. Входив до Самооборони Майдану, брав участь в охороні об'єктів Майдану, чергував у наметах, допомагав у роботі УНА-УНСО. Вважався одним з найактивніших членів організації на Євромайдані.

Панахида за загиблим відбулася у Михайлівському золотоверхому соборі в Києві 26 січня, в День народження Михайла, коли йому мало б виповнитися 26 років. Його поховали 28 січня на цвинтарі біля селища Стяг Праці у Гомельському районі Білорусі.

У той же день смертельні поранення 45-річний Роман Сеник з Львівщини, який помер в лікарні 25 січня, не приходячи до тями. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення. Чоловіку зробили декілька операцій, ампутували руку, утім лікарям не вдалося його врятувати.

Похорон відбувся 27 січня у рідному селі Романа Наконечному Другому, в останню путь його проводжали близько двох тисяч людей під скандування "Герої не вмирають!" Його поховали поруч з героями УПА.

Того ж дня знайшли тіло львівського активіста Юрія Вербицького, якого згодом розслідування визнало першим загиблим на Євромайдані. 21 січня його викрали з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської лікарні. Разом з Вербицьким викрали ще одного активіста — Ігоря Луценка.

Згодом слідство встановило, що викрадачами були так звані "тітушки". Луценко розповів, що їх з Вербицьким вивезли в ліс, де катували близько десяти людей. Юрія та Ігоря витягли з машини, не дозволяючи підіймати голову, поставили на коліна і розпочали попередній допит. Згодом слідство встановило, що викрадених майданівців катували в лісі біля с. Проліски по трасі Київ-Бориспіль.

Після того як викрадачі дізналися, що Вербицький був зі Львова, його почали сильніше бити. Пізніше викрадених і побитих майданівців привезли у гараж, в якому продовжували катувати впродовж наступних 6-8 годин.

Тіло Юрія Вербицького виявили лише наступного ранку після того, як знайшовся Ігор Луценко. Викрадачі викинули жорстоко побитого майданівця без куртки в лісі поблизу села Гнідин Бориспільського р-ну Київської області. Зранку 22 січня тіло Юрія знайшли місцеві лісники на лісовій просіці за 500 метрів від асфальтної дороги, що веде до Гнідина.

Переговори опозиції та влади

22 січня вдень відбулися переговори лідерів опозиції та влади. Під час них було озвучено пропозицію зібрати засідання Верховної Ради для скасування ухвалених 16 січня законів.

28 січня 2014 року на позачерговій сесії Верховна Рада конституційною більшістю в 361 голос прийняла закон № 732-VII "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України", яким скасувала дев'ять законів, прийнятих 16 січня (окрім закону про Держбюджет та закону про амністію).

У той же день Віктор Янукович відправив у відставку прем'єр-міністра Миколу Азарова і весь Кабінет міністрів, однак міністри продовжували виконання своїх обов'язків ще майже місяць.

Скільки людей загинуло під час Євромайдану

Небесна Сотня — 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.

Найбільше людей було вбито 20 лютого — 48 людей. До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, — 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні — три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Вшанування пам'яті загиблих

21 лютого на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями. У жалібних промовах їх назвали "Небесною Сотнею". Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану звучала жалобна пісня "Гей, пливе кача…"

Біля місця загибелі на вулиці Грушевського Сергія Нігояна встановили пам'ятний меморіал. Також 26 листопада 2014 року на вулиці Грушевського в Києві було відкрито меморіал Михайлові Жизневському.

24 лютого 2014 року всім Героям Небесної Сотні було надано звання Героя України.

Сьогодні, 22 січня, перших жертв розстрілів вшанують традиційною Січневою ходою, яка пройде маршрутом від Майдану Незалежності до вулиці Михайла Грушевського. Акцію започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої належав Сергій Нігоян. Саме біля Лядських воріт у 2014 році розташовувався блокпост третьої барикади, на якому він чергував.

Раніше Фокус розповідав, що означали "диктаторські закони" Януковича.

Також Фокус писав про Помаранчеву революцію 2004 року та про те, як фальсифікації 2004 року народили нову Україну.