Розділи
Матеріали

Існує прихована версія законопроєкту щодо виборів: у ВР пояснили, чи можливі вони під час війни

Софія Ткачук
В Україні є версія законопроєкту щодо виборів, яка відрізняється від того документа, над яким зараз працюють депутати | Фото: Українське радіо

В Україні існує прихована версія законопроєкту щодо виборів, яка відрізняється від того документа, над яким зараз офіційно працюють народні депутати. За словами народної депутатки від партії "ЄС" Ні́ни Южа́ніної, цей законопроєкт передбачає проведення виборів під час війни, а не після її завершення.

У коментарі ютуб-каналу "Супер позиція" Южаніна зазначила, що хоча деталі прихованого проєкту залишаються невідомими, наразі плануються спеціальні виборчі дільниці для військових. Вона додала, що влада не вбачає в цьому нічого проблемного, проте для політичних сил це є серйозним викликом, оскільки президент України залишається легітимним і будь-які вибори під час війни можуть викликати запитання щодо своєї законності на міжнародному рівні.

"Я не знаю цих подробиць, але зрозуміло, що будуть якісь спеціальні дільниці для військових. Тобто така розмова йде, це готується, і влада нічого не бачить у цьому поганого, хоча для нас це є насправді викликом. До сих пір у нас президент залишається легітимним. Після таких виборів, думаю, зауважень з боку різних недружніх до України країн буде багато", — пояснила нардепка.

Крім того, депутатка пояснила, що наразі відкрито працюють робочі групи над законопроєктом про повоєнні вибори, проте ключовим для ухвалення може стати інший документ, який передбачає голосування саме в умовах воєнного часу. За її словами, риторика деяких політиків, зокрема голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, може свідчити про прискорення виборчого процесу, хоча це офіційно не підтверджено.

Також в інтерв’ю вона сказала, що проведення виборів можливе лише за умови щонайменше 60-денного припинення вогню, про що заявляв президент. Однак, якщо Росія не погодиться на таке перемир’я, проведення демократичних виборів стане неможливим, а їх легітимність у міжнародних країнах буде під сумнівом.

"Тобто без припинення вогню навіть говорити про вибори неможливо. Я зраділа, бо вперше прозвучала риторика, що спочатку має бути припинення вогню, а вже потім — виборчий процес. Це дало надію, що в переговорному процесі можуть існувати певні домовленості щодо цього. Проте на останніх переговорах представник Російської Федерації, а також, як я розумію, Путін, заявили, що можуть надати лише один день без вогню для проведення виборів. Очевидно, що тоді виборчий процес фактично відсутній", — додала депутатка.

Ба більше, позиція Росії щодо територій і припинення вогню залишається незмінною, і загалом це ускладнює будь-які домовленості. Через це до появи належних умов для чесного виборчого процесу Україна має зберігати легітимність чинного президента та очікувати можливості проведення наступних виборів у повноцінному демократичному форматі.

"Я навіть не уявляю зараз, хто є таким сильним ініціатором проведення виборів. Чи це все ж таки пан Трамп, президент Сполучених Штатів, чи його позиція якось впливає на думку Російської Федерації — не знаю. Абсолютно очевидно, що з огляду на різні чинники, ймовірно, існують моменти, коли дії президента Зеленського когось не влаштовують. Але він законно обраний на демократичних виборах. Тому ми маємо стояти на цьому, доки не з’явиться можливість провести наступні чергові або позачергові вибори у нормальний демократичний спосіб", — пояснила вона.

До цього, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що, найімовірніше, війна в Україні у 2026 році продовжиться, але країна може провести вибори президента навіть під час конфлікту.

Нагадаємо, що, як йдеться у звіті Інституту вивчення війни, Кремль активізував вплив на політичне майбутнє України, просуває наратив про "нелегітимність" влади та робить вибори інструментом тиску. У Москві вже заявили, що результати голосування не визнають, якщо вони не приведуть до уряду, вигідного Росії.