Рада розгляне законопроєкт про деанонімізацію Telegram-каналів: що передбачає документ
Верховна Рада України цього тижня розгляне законопроєкт про деанонімізацію користувачів у месенджері Telegram. Погоджувальна рада підтримала вимогу фракції "Європейська Солідарність" внести документ до порядку денного вже завтра.
Як повідомила народна депутатка від "ЄС" Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook, рішення про включення законопроєкту до розгляду стало можливим після активної роботи фракції та підтримки інших депутатських груп.
"Дотиснули! Тільки що погоджувальна рада підтримала вимогу Європейська Солідарність розглянути законопроєкт про деанонімізацію ТГ в парламенті цього тижня. Законопроєкт стоїть в порядку денному вже завтра!", — йдеться у публікації Геращенко.
У свою чергу народна депутатка Мар’яна Безугла відреагувала на допис колеги, підписавши скриншот і зазначивши: "Перемога?". Раніше Безугла повідомляла, що під час свого виступу в парламенті Петро Порошенко закликав Верховну Раду закрити месенджер .
Народний депутат від "ЄС" Артур Герасимов додав на своїй сторінці у Facebook, що сьогодні Погоджувальна рада на вимогу фракції "Європейська Солідарність" включила до порядку денного законопроєкт №11115. Він регулює діяльність платформ, через які поширюється масова інформація, та фактично передбачає деанонімізацію користувачів Telegram.
"Коли в Офісі президента зрозуміли, що Телеграм перестане бути анонімним, наскільки ми розуміємо, надійшов дзвінок звідти прямо на Погоджувальну раду. Вже за 15 хвилин "Слуга народу" разом з Офісом зняли цей законопроєкт з порядку денного, не дивлячись на те, що він має повне право там знаходитись", — написав він.
Про що йдеться у проєкті закону №11115
Як йдеться у проєкті закону №11115, він спрямований на регулювання діяльності платформ спільного доступу, через які поширюється масова інформація, зокрема месенджера Telegram Основна мета документа – зробити роботу таких платформ прозорою, контролювати поширення контенту та захистити користувачів від незаконної або неправдивої інформації.
У законопроєкті передбачено, що провайдери платформ повинні публікувати умови користування, контактні дані для звернень користувачів, створювати прості та зрозумілі механізми реагування на скарги і обмежувати поширення інформації, яка порушує закон. Крім того, платформи повинні забезпечувати можливість користувачам оскаржувати дії власників облікових записів і надавати право на спростування неправдивої інформації.
Також, як зазначено у проєкті, платформи, що не підпадають під юрисдикцію України або ЄС, повинні мати в Україні уповноваженого представника для комунікації з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Крім того, передбачено контроль за структурою власності та джерелами фінансування провайдерів. Державним органам, банкам та іншим установам забороняється використовувати непрозорі платформи.
У проєкті закону також наголошується на необхідності впровадження інструментів медіаграмотності, регулювання рекламного контенту та можливості обмежувати доступ до платформ, які не виконують вимоги законодавства.
Нагадаємо, що у зв’язку з терактом у Львові 22 лютого, під час якого загинула 23-річна поліцейська та постраждали 25 осіб, знову підняли питання про роботу анонімних месенджерів в Україні. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук зазначила, що Telegram та подібні платформи ворог використовував для вербування терористів і координації атак, і у разі необхідності їх слід обмежити для захисту людей та національної безпеки.
Також Фокус писав, що, на думку народного депутата фракції "Голос" Ярослава Юрчишина, Україна цілком може створити альтернативу Telegram на випадок блокування месенджера.