Конкуренція за вступ до ЄС зростає: Україну можуть випередити "заможніші" кандидати, — ЗМІ
Україна може зіткнутися з посиленням конкуренції на шляху до вступу до Європейського Союзу, оскільки інтерес до членства демонструють нові, економічно сильні кандидати. Водночас у самому ЄС змінюється підхід до розширення — дедалі більшого значення набувають питання безпеки, а не економічної вигоди.
Як пише видання Politico, привабливість ЄС для потенційних членів суттєво змістилася — від економічних переваг до гарантій безпеки. За інформацією видання, ще два десятиліття тому країни Центральної та Східної Європи прагнули вступити до ЄС насамперед через економічні причини — зокрема, для підвищення рівня життя та доходів населення. Натомість нині, на тлі геополітичної нестабільності, держави розглядають членство як інструмент посилення безпеки.
Серед ключових факторів таких змін називають повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а також політику президента США Дональда Трампа після його повернення до влади у 2025 році. Зокрема, йдеться про торговельні обмеження, критику ЄС та заяви щодо можливих територіальних претензій.
На цьому тлі Ісландія та Норвегія, які раніше відмовлялися від членства, знову активізували дискусії щодо приєднання до ЄС. Так, Ісландія вже пришвидшила підготовку до референдуму про відновлення переговорів щодо вступу. Міністерка закордонних справ країни Торгердур Катрін Гуннарсдоттір зазначила, що це рішення частково пов’язане з геополітичною турбулентністю та прагненням посилити безпекову складову.
"Ми були б сильнішими у більшій групі з однодумцями, які виступають за демократію, свободу, права людини, територіальну цілісність. Не кажучи вже про права націй на самовизначення", — заявила вона.
Водночас у Норвегії також фіксується зростання підтримки членства в ЄС протягом останніх місяців, попри те, що раніше більшість населення виступала проти. Політики наголошують, що участь у ЄС важлива не лише з економічної, а й з безпекової точки зору.
Та все ж, як зазначає Politico, для чинних членів ЄС більш привабливими є економічно сильні країни. Починаючи з 2004 року, держави, що приєдналися до блоку, здебільшого отримують більше фінансування з бюджету ЄС, ніж сплачують. Аналогічна ситуація, ймовірно, буде і з нинішніми кандидатами, зокрема Україною, Молдовою, Албанією, Сербією та Чорногорією.
Окрім фінансового аспекту, серед країн ЄС існують також побоювання щодо дотримання демократичних стандартів у нових державах-членах, зокрема щодо свободи преси та незалежності судової системи.
Водночас Ісландія та Норвегія, за оцінками посадовців ЄС, вже значною мірою інтегровані у правову систему Союзу, що може спростити та пришвидшити їхній можливий вступ.
Також у матеріалі наголошується, що на тлі сумнівів щодо ролі НАТО країни дедалі частіше звертають увагу на механізми взаємної оборони в межах ЄС.
Крім того, обговорення щодо розширення відбуваються на фоні складної геополітичної ситуації, зокрема впливу Росії, Китаю та змін у політиці США. При цьому рішення про вступ нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн ЄС.
Нагадаємо, що єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос заявила, що Україна не зможе приєднатися до блоку до 2027 року, оскільки для цього необхідні мир і проведення реформ. Вона наголосила, що попри стратегічну важливість України для ЄС, вступ можливий лише після завершення війни та виконання ключових внутрішніх змін.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Київ прагне отримати чітко визначену дату вступу до ЄС і розраховує на це вже у 2027 році. Він наголошував, що зволікання з боку Брюсселя створює ризики та може дозволити Росії роками блокувати євроінтеграцію України.