Символічні пільги: що пропонують Україні Франція та Німеччина замість швидкого вступу до ЄС

Наприклад, Берлін і Париж виступають за участь Києва в засіданнях ЄС, але без права голосу, поки він не стане повноправним членом об'єднання, повідомляє Financial Times з посиланням на конфіденційні документи.

Німеччина ініціює надання Україні "асоційованого члена", за якого представники країни зможуть брати участь у зустрічах міністрів і лідерів ЄС, але не голосувати, а також Київ не матиме автоматичного права на отримання коштів із загального бюджету ЄС.

Зі свого боку Франція пропонує схожу модель, називаючи її "інтегрованим статусом держави". У цьому разі доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування, такого як "політика згуртування", має бути відкладений до етапу після вступу, йдеться в матеріалі.

Водночас полегшений формат членства може включати положення про взаємну оборону ЄС. Як зазначається в документі, така норма "може бути фактично застосована за допомогою однієї лише політичної заяви".

Обидві країни наголошують, що запропонована модель не є альтернативою повноправному членству, а являє собою істотне спрощене рішення, яке легко реалізувати, і здатне, за їхньою оцінкою, зіграти роль прискорювача на шляху до нього.

За словами двох джерел видання, високопоставлених чиновників Єврокомісії, остаточна пропозиція для Києва буде близькою до озвучених Парижем і Берліном ініціатив.

Однак, як зазначив український чиновник, який поговорив із журналістами видання, Київ побоюється, що будь-яку пом'якшену концепцію членства населення, яке втомилося від війни, населення сприйме як недостатню заміну справжньому членству, але водночас він визнав, що деякі елементи ініціатив Франції та Німеччини "можуть бути корисними".

На початку березня FT писала, що Франція і Німеччина мають твердий намір перешкодити плану прискореного вступу Києва до ЄС. Там побоюються, що надання членства до завершення реформ, зокрема антикорупційних, послабить стимули до їхнього проведення після прийняття країни в союз.

Багато нинішніх членів Європейського Союзу не хочуть говорити про його розширення за рахунок прийому нових країн. Вони побоюються, що в разі обговорення нових кандидатів на членство праві популісти можуть влаштовувати референдуми з приводу вступу тієї чи іншої країни до Євросоюзу тощо.

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія стверджують, що складного "заснованого на заслугах" процесу ЄС слід дотримуватися без винятків із геополітичних причин, навіть якщо вони розуміють, чому такі країни, як Україна і Молдова, перебувають під тиском, щоб якомога швидше приєднатися.

У березні єврокомісар з питань розширення Європейського союзу Марта Кос заявила, що без миру і реформ вступ України до блоку неможливий.

Нагадаємо, що український президент Зеленський вимагає від Заходу чітких термінів вступу України до ЄС. Зеленський також зазначив, що процес інтеграції не повинен розтягуватися на десятиліття і запропонував встановити орієнтиром для вступу 2027 рік. Відповідну заяву він зробив в інтерв'ю Financial Times 24 лютого.

Також заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква відповів, чи погодиться Україна на полегшене членство.