Розділи
Матеріали

45 років "Роккі". Видатні українські боксери розповіли, що думають про фільм Сталлоне

Даниїл Вереітін, Костянтин Рильов
Сільвестер Сталлоне в образі Роккі

Відомі українські боксери Владислав Сіренко, Даніель Лапін та Олександр Гвоздик розповіли Фокусу, як ставляться до "Роккі".

Прем'єра популярного спортивного фільму "Роккі", що дала старт успішній франшизі, відбулася у грудні 1976 року. При бюджеті в $1 млн, фільм зібрав рекордних $225 млн. І перший фільм (весь кіноцикл "Роккі") зробив величезний внесок у популяризацію боксу, за що Сільвестра Сталлоне і ввели у 2011 році в Зал Боксерської Слави. Фокус опитав трьох відомих професійних українських боксерів щодо їхнього ставлення до прославленого фільму.

Владислав Сіренко, чемпіон Азії за версією WBC ABCO у надважкій вазі: "До фільму "Роккі" ставлюся позитивно, ця картина про мій улюблений вид спорту. Кожна з частин франшизи по-своєму класна. Я бачив їх ще до того, як зайнявся боксом. Але не можу сказати, що ці фільми якось мотивували мене стати боксером. Однак будь-який чоловік, подивившись таку картину, надихається на подвиги. Якщо говорити про перший "Роккі", це досить реальна історія: чемпіон обрав у суперники середнячка. Можна привести приклад бою Ентоні Джошуа з Енді Руїсом. У Ентоні "злетів" суперник і у якості заміни його команда запросила Руїса. Мексиканець вийшов і переміг, вписавши своє ім'я в історію світового боксу. Ось і в першому фільмі Роккі нехай і не переміг, але показав крутий бій".

"Цей фільм справді надихнув мене ще зовсім у молодому віці", — розповідає Даніель Лапін, перспективний 24-річний український боксер, який виступає у напівважкій вазі (6 боїв на професійному рингу — 6 перемог).

"Я побачив людину, яка день у день присвячувала себе боксу. Його не цікавили гроші, слава, у нього була заповітна мрія — отримати пояс чемпіона світу. Його не лякали імена та титули, він погоджувався на бій з будь-яким противником, просто щоб продовжувати боксувати. У кожній ситуації він залишався людиною, не переходячи межі своїх моральних переконань. Саме це і зробило його чемпіоном. Щодо правдоподібності, то, по-перше, це художній фільм, там грають актори, а не професійні спортсмени. Перший фільм знятий у 1976 році, а стара школа боксу сильно відрізняється від того, чого вчать у наш час. На мою думку, фільм "Роккі" і вся франшиза послужила серйозним каталізатором для світової кіноіндустрії та спорту. Бокс у фільмах зацікавив глядачів і незабаром, такі фільми як "Алі" (2001), "Крихітка на мільйон доларів" (2004) та "Воїн" (2011) були на піку популярності".

Не всі спортсмени відгукуються про "Роккі" захоплено. Ексчемпіон світу за версією WBC у напівважкій ваговій категорії Олександр Гвоздик стриманий у своїй оцінці: "Мене цей фільм не надихнув. "Роккі" — це казка. Бойові сцени у цьому фільмі навіть на той час поставлені слабенько. Але я розумію, що якби цей фільм про бокс знімав режисер, який займався б цим видом спорту, то картина не була б такою видовищною і яскравою. Перші три частини, які прогриміли на весь світ, і принесли Сталлоне славу, з погляду боксу — це жах. Хоча сюжет і сама ідея прикольні, але все-таки це більше соціальна драма. Додам, що в наступних частинах "Роккі" все вже було щодо техніки бою плюс-мінус нормально".

Читайте в окремій статті Фокуса про те, "Як свою бідність і фізичні дефекти Сталлоне переплавив у культовий фільм про бокс".