45 років "Роккі". Видатні українські боксери розповіли, що думають про фільм Сталлоне
Відомі українські боксери Владислав Сіренко, Даніель Лапін та Олександр Гвоздик розповіли Фокусу, як ставляться до "Роккі".
Прем'єра популярного спортивного фільму "Роккі", що дала старт успішній франшизі, відбулася у грудні 1976 року. При бюджеті в $1 млн, фільм зібрав рекордних $225 млн. І перший фільм (весь кіноцикл "Роккі") зробив величезний внесок у популяризацію боксу, за що Сільвестра Сталлоне і ввели у 2011 році в Зал Боксерської Слави. Фокус опитав трьох відомих професійних українських боксерів щодо їхнього ставлення до прославленого фільму.
Владислав Сіренко, чемпіон Азії за версією WBC ABCO у надважкій вазі: "До фільму "Роккі" ставлюся позитивно, ця картина про мій улюблений вид спорту. Кожна з частин франшизи по-своєму класна. Я бачив їх ще до того, як зайнявся боксом. Але не можу сказати, що ці фільми якось мотивували мене стати боксером. Однак будь-який чоловік, подивившись таку картину, надихається на подвиги. Якщо говорити про перший "Роккі", це досить реальна історія: чемпіон обрав у суперники середнячка. Можна привести приклад бою Ентоні Джошуа з Енді Руїсом. У Ентоні "злетів" суперник і у якості заміни його команда запросила Руїса. Мексиканець вийшов і переміг, вписавши своє ім'я в історію світового боксу. Ось і в першому фільмі Роккі нехай і не переміг, але показав крутий бій".
"Цей фільм справді надихнув мене ще зовсім у молодому віці", — розповідає Даніель Лапін, перспективний 24-річний український боксер, який виступає у напівважкій вазі (6 боїв на професійному рингу — 6 перемог).
"Я побачив людину, яка день у день присвячувала себе боксу. Його не цікавили гроші, слава, у нього була заповітна мрія — отримати пояс чемпіона світу. Його не лякали імена та титули, він погоджувався на бій з будь-яким противником, просто щоб продовжувати боксувати. У кожній ситуації він залишався людиною, не переходячи межі своїх моральних переконань. Саме це і зробило його чемпіоном. Щодо правдоподібності, то, по-перше, це художній фільм, там грають актори, а не професійні спортсмени. Перший фільм знятий у 1976 році, а стара школа боксу сильно відрізняється від того, чого вчать у наш час. На мою думку, фільм "Роккі" і вся франшиза послужила серйозним каталізатором для світової кіноіндустрії та спорту. Бокс у фільмах зацікавив глядачів і незабаром, такі фільми як "Алі" (2001), "Крихітка на мільйон доларів" (2004) та "Воїн" (2011) були на піку популярності".
Не всі спортсмени відгукуються про "Роккі" захоплено. Ексчемпіон світу за версією WBC у напівважкій ваговій категорії Олександр Гвоздик стриманий у своїй оцінці: "Мене цей фільм не надихнув. "Роккі" — це казка. Бойові сцени у цьому фільмі навіть на той час поставлені слабенько. Але я розумію, що якби цей фільм про бокс знімав режисер, який займався б цим видом спорту, то картина не була б такою видовищною і яскравою. Перші три частини, які прогриміли на весь світ, і принесли Сталлоне славу, з погляду боксу — це жах. Хоча сюжет і сама ідея прикольні, але все-таки це більше соціальна драма. Додам, що в наступних частинах "Роккі" все вже було щодо техніки бою плюс-мінус нормально".
Читайте в окремій статті Фокуса про те, "Як свою бідність і фізичні дефекти Сталлоне переплавив у культовий фільм про бокс".