20 років тому він "боднув" Матерацці у фіналі Чемпіонату світу: чим зараз займається Зідан
9 липня 2006 року, "Олімпіаштадіоні" у місті Берлін приймає фінал Чемпіонату світу, де зійшлися збірні Франції та Італії. На 110-й хвилині матчу між французом Зінедіном Зіданом та італійцем Марко Матерацці стається сутичка, під час якої перший б'є головою другого в груди.
Цей момент увійшов в історію Чемпіонатів світу як один з найяскравіших епізодів у історії. У підсумку Зідан отримав червону картку, а його Франція поступилася у серії післяматчових пенальті. 23 червня легендарному півзахиснику виповнюється 54 роки. До дня народження Зідана Фокус зібрав інформацію про його кар'єру та про те, чим він займається.
Дитячі роки та початок кар'єри
Зінедін Язід Зідан народився 23 червня 1972 року в Марселі в родині, де до нього вже було четверо дітей. Родина Зіданів за походженням — кабіли (берберська народність) з Алжиру, колишньої колонії Франції.
Батько Зідана працював складським працівником та охоронцем у універмазі, часто в нічну зміну, а мати була домогосподаркою. Родина була достатньо заможною за мірками передмістя Марселя Ла-Кастеллан, який славився своїм рівнем злочинності та безробіттям.
Однією з небагатьох розваг у цьому місці для дітей була гра у футбол. І саме в місцевих командах грав Зідан до 14 років, аж поки його не помітили скаути, які порадили футбольному клубу "Канн" підписати молодого Зізу.
"Він проходив повз одного, двох, трьох, п'ятьох, шести гравців — це було чудово. Його ноги розмовляли з м'ячем", — описував Зідана колишній футболіст, скаут Жан Варро, який і порекомендував підписати Зідана.
Батько довго сумнівався, але врешті погодився, аргументувавши це так: "Що ж, спорт — єдиний шлях нагору для вихідця з сім'ї іммігрантів".
Переїхавши до "Канну" Зідан спершу жив у гуртожитку, аж поки його не запросив до себе директор "Канн" Жан-Клод Еліно. Пізніше Зідан сказав, що, живучи з Еліно, він знайшов рівновагу.
Ще під час гри в академії відзначали його агресивність, зокрема, він міг висловити своє незадоволення глядачами, які ображали його родину. Перші тижні в Каннах Зідан провів переважно на посаді прибиральника, як покарання за удар суперника, який насміхався з його гетто-походження. Однак тренер також хотів навчити Зідана скеровувати гнів на його гру, аби це мотивувало його грати краще.
18 травня 1989 року в матчі Першого дивізіону Франції проти "Нанта" 16-річний Зінедін Зідан з'явився на поле вперше. За 2 роки, у лютому 1991, Зідан забив свій перший гол у професійному футболі. За це президент клубу Ален Педретті подарував футболістові автомобіль, який пообіцяв йому в день, коли він забив свій перший гол за клуб.
У 1992 Зідан переїхав до "Бордо", який більш успішно виступав на внутрішньому чемпіонаті. За цей час він виграв Кубок Інтертото, посіві 2 місце у Кубку УЄФА та виграв нагороду найкращому гравцю чемпіонату.
Однак головним наслідком цього переходу стала сформована трійка Зідан — Лізаразю — Дюгаррі, яка стала важливою ланкою на переможному Чемпіонаті світу 1998 року для збірної Франції.
Найбільші досягнення Зідана на клубному рівні
У 1996 році Зідан переїжджає до Італії — зірокового гравця підписує "Ювентус". Там він проведе 5 сезонів, стане дворазовим чемпіоном Італії, двічі зіграє у фіналі Ліги Чемпіонів, щоправда, обидва рази невдало.
Партнери неймовірно цінували талант Зідана. Форвард, який грав попереду "Зізу", Алессандро дель П'єро описував француза так:
"Зідан мав надзвичайний талант, що сприяло його єдиному інтересу допомагати команді. Він не був егоїстичним гравцем. Він мав унікальну здатність бути великим і командним гравцем. Мені пощастило грати з ним".
А от півзахисник Едгар Давідс розповідав про Зідана наступне: "Він особливий гравець. Він створює простір там, де його немає. Незалежно від того, звідки він отримує м'яч чи як він до нього потрапляє, він може вийти з халепи. Його уява та техніка вражають".
У 1998 році Зідана було названо найкращим гравцем року за версією ФІФА та він виграв "Золотий м'яч". А у 2000 знову проявився негативний бік Зінедіна — у грі проти "Гамбурга" той вдарив гравця німецької команди Йохена Кінца головою.
Попри всі проблеми, у 2001 році мадридський "Реал" виклав рекордну на той момент суму за футболіста — майже 80 мільйонів євро — і Зідан перебрався до Іспанії.
У першому ж сезоні Зінедін з "Реалом" дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів, і цього разу француз не схибив. Його гол у грі проти "Байера" визнаний справжньою класикою фіналів Ліги Чемпіонів.
У 2009 році видання The Telegraph включило цей гол до топ 20 найкращих моментів десятиліття у спорті.
"Зінедін Зідан, що перебуває на відстані 18 ярдів від воріт, спостерігаючи та чекаючи, виправляє своє тіло та одним плавним рухом робить пірует і ловить м'яч з льоту лівою ногою. М'яч пролітає повз Ханса-Йорга Бутта . Це був момент апофеозу Зідана, навіть більше, ніж фінал чемпіонату світу 1998 року, через витонченість та красу моменту, через його контроль над усім навколо. Він був Брюсом Лі в уповільненій зйомці, поки навколо панував хаос кунг-фу", — описував автор матеріалу той гол.
У 2000 та 2003 роках Зідан додав до своєї колекції ще дві нагороди найкращого гравця року за версією ФІФА. А в 2004 вболівальники обрали його найкращим європейським футболістом за останні 50 років.
Ба більше, успіх Зідана вразив фанатів настільки, що йому навіть присвятили пісню.
У 2006 він оголосив, що завершить кар'єру після Чемпіонату світу. В останньому клубному матчі він відзначився голом, а 80 тисяч фанатів тримали великий банер "Дякуємо за магію", тоді як гравці вийшли в футболках "ZIDANE 2001-2006".
Кар'єра Зідана в збірній
Зважаючи на своє походження, Зінедін Зідан міг обирати між виступами за збірну Франції та збірну Алжиру. Він ніколи не соромився свого походження, заявляючи таке:
"У мене є спорідненість з арабським світом. Це в мене в крові, через батьків. Я дуже пишаюся тим, що я француз, але також дуже пишаюся тим, що маю це коріння та цю різноманітність".
Зідан дебютував за збірну Франції, вийшовши на заміну у товариському матчі проти Чехії 17 серпня 1994 року. Та гра завершилася 2:2 — до виходу Зізу команда програвала 0:2, але той забив два голи.
Євро-1996 виявилося не дуже вдалим для самого Зідана, хоча його команда дійшла до півфіналу турніру. Справжнім бенефісом Зізу став Кубок світу 1998 року, який був домашнім для Франції.
Зінедін активно відзначався гольовими діями на шляху до фіналу, але в останній грі проти Бразилії настав його бенефіс. Зідан відзначився дублем, після чого ще один гол забив Емануель Петі, і рахунок 3:0 зафіксував збірну Франції як Чемпіонів світу.
На переможному для Франції Євро-2000 Зідан став найкращим гравцем турніру, віддавши у фіналі гольову передачу на Тьєррі Анрі. Той виступ Зізу на Євро сайт УЄФА описував так:
"У Бельгії та Нідерландах Зідан домінував у великому чемпіонаті так, як ніхто інший не встиг з часів Дієго Марадони в 1986 році. Від першої гри проти Данії до фіналу проти Італії "Зізу" яскраво сяяв, зачаровуючи своїх суперників розумними рухами, заворожуючими переступами, слаломними пробіжками та майстерним баченням".
Чемпіонат світу 2006
У 2006 році Франція мала певні труднощі з кваліфікацією на Чемпіонат світу. Через це тренер Раймон Доменек попросив Зідана, Ліліана Тюрама та Клода Макелеле повернутися до національної команди, аби провести більш успішну кваліфікацію. Це вдалося, і Франція виграла свою групу.
На самому турнірі Зідан як і завжди був магічним — він забивав та віддавав гольові передачі у ключові моменти, а його пенальті у півфіналі, як і в 1998 році, стало вирішальним та відправило французів до фіналу. Сам Зізу на турнірі також носив капітанську пов'язку.
Фінал того чемпіонату був одним з найдраматичніших в історії мундіалів. На початку матчу саме Зідан відкрив рахунок, відзначившись з пенальті. Італійці змогли зрівняти та перевели гру в овертайми, де Зізу мав ще одну нагоду, аби відзначитися, однак там врятував Джанлуїджі Буффон.
Конфлікт з Марко Матерацці
На 109-й хвилині Зідан та Матерацці бігли поряд та про щось дискутували. Матерацці схопив Зізу за футболку, після чого той повернувся та вдарив італійця головою в груди.
Спершу арбітри не помітили епізод, але після апеляцій збірної Італії та консультації з четвертим арбітром, Зідан отримав червону картку.
Після матчу ЗМІ намагалися проаналізувати, що сказав Матерацці. Вони заявляли, що найняли спеціаліста, який спеціалізується на читанні по губах, і той нібито визначив, що італієць назвав Зідана "сином терористичної п***ї".
Сам захисник Італії звинувачення заперечував, а пізніше виграв суд проти низки ЗМІ, заявивши про наклеп проти себе.
Натомість Зідан лише частково пояснив, що неодноразові різкі образи на адресу його матері викликали в нього таку реакцію. На той момент мати французького півзахисника була хворою.
Матерацці пояснював, що дійсно погано говорив про самого француза, але не про його матір. До того ж він додавав, що Зідан поводив себе пихато:
"Я також не говорив про його матір. Я втратив матір, коли мені було п'ятнадцять, і навіть зараз я досі емоційно розмовляю про це".
Пізніше Зідан сказав, що не шкодує про свої дії.
Матерацці ж запропонував свою версію подій лише через два місяці, стверджуючи, що після того, як він схопив футболку Зідана, Зідан зауважив: "Якщо ти хочеш мою футболку, я віддам її тобі потім". Італієць нібито відповів Зідану, що віддав би перевагу "його сестрі", але під час інтерв'ю заявив, що не знав, що у Зідана взагалі є сестра.
Через рік після інциденту Матерацці підтвердив, що його точні слова до Зідана були такими: "Я віддаю перевагу п***ї, якою є твоя сестра".
Після його повернення до Франції, площа Згоди в Парижі була сповнена тисячами вболівальників, які розмахували прапорами та ритмічно скандували "Зізу! Зізу!", а вшанування пам'яті очолив президент Франції Жак Ширак.
"Матч, який ви зіграли минулого вечора, був сповнений таланту та професіоналізму. Я знаю, що ви сумні та розчаровані, але я хочу сказати вам, що вся країна надзвичайно пишається вами. Ви вшанували країну своїми винятковими якостями та фантастичним бойовим духом, який був вашою силою у важкі часи, але також і в часи перемог", — заявив Жак Ширак.
Сам Зідан отримав Золотий м'яч як найкращий гравець того турніру.
Зідан після завершення кар'єри
1 червня 2009 року Зідана було оголошено радником президента після того, як Флорентіно Переса вдруге було призначено президентом мадридського "Реала". Він також часто грав у виставкових матчах у складі легенд іспанського клубу.
У 2013 році Зідан став помічником головного тренера "Реала" Карло Анчелотті. Після цього він півтора роки пропрацював у головній комадні академії іспанців "Кастільї". А 4 січня 2016 року мадридський "Реал" оголосив про звільнення Рафаеля Бенітеса , і того ж дня Зідана було призначено новим головним тренером клубу за контрактом на два з половиною роки. Він пропрацював на цій посаді до кінця травня 2018 року, вигравши три Ліги Чемпіонів, зокрема, фінал 2018, який проходив у Києві.
Зідан повернувся на посаду головного тренера мадридського "Реала" 11 березня 2019 року за контрактом до літа 2022 року. Однак цього разу француз не допрацював до кінця, залишивши команду у 2021 році.
Його кликали очолити збірну США після Чемпіонату світу 2022 року, але той відмовився. Наразі Зідан не працює ніде, однак у мережі вже давно ходять чутки, що Зізу має очолити збірну Франції після Чемпіонату світу. Саме тоді команду залишить багаторічний тренер Дідьє Дешам.
Нагадаємо, що 22 червня Ліонель Мессі забив свої 17-й та 18-й голи на Чемпіонатах світу та став одноосібним найкращим бомбардиром в історії мундіалів. Лео обійшов німецького бомбардира Мирослава Клозе, який мав 16 голів.
Раніше Фокус розповідав про німецького саксофоніста Андре Шнура, який підкорив мережу під час Євро-2024, а тепер знову збирає мільйони переглядів, виступаючи на фан-зоні збірної Німеччини.