Роби, як Австралія: чи вдасться державам змусити техногігантів платити ЗМІ за контент
Чому техно-компанії продовжують диктувати свої правила не тільки користувачеві на прізвище Трамп, але і цілим урядам? У чому корінь конфлікту між Facebook, Google і Австралією, та чим він вирішиться, — розбирався Фокус
Останнім часом Facebook і Google буквально підривають мозок користувачів, ЗМІ та навіть урядів — приватні компанії диктують цілим країнам, що їм робити/чого не робити в Мережі. Спочатку Google посварився з урядом Австралії через законопроект, який зобов'язує інтернет-гігантів платити роялті ЗМІ за використання оригінального контенту, а потім і Facebook показав зуби. І якщо Google тільки на словах погрожував відключити в країні всі свої сервіси, то Facebook вирішив продемонструвати всю свою міць на практиці, приховавши всі новини австралійських ЗМІ з платформи. Конфлікт зам'яли — контент австралійських медіа повернувся в соцмережу, однак осад залишився... Чим завершився конфлікт, якими будуть його наслідки і чи можливий такий сценарій в Україні, розповідає Фокус.
Що трапилося?
З січня 2019-го в Австралії закрилися більше 150 ньюсрумів, а пізніше епідемія коронавірусу прискорила процес медіакризису, писав The Guardian. Реакція була негайною — прем'єр-міністр Австралії Скотт Джон Моррісон заявив, що уряд підтримає місцеві ЗМІ, які постраждали внаслідок пандемії, виділивши додаткові кошти на підтримку їх життєдіяльності і тимчасово скасувавши 55-відсоткову квоту на трансляцію контенту місцевого виробництва. Після виникла ідея перейняти досвід Франції та зобов'язати BigTech-компанії виплачувати місцевим ЗМІ частку з доходів за рекламу, що, безсумнівно, теж підтримало б їх на плаву. Законопроект також включав такі умови, як:
- Повідомляти ЗМІ про зміни в алгоритмах видачі контенту і давати рекомендації про те, що варто робити в зв'язку з цим;
- Ставити у пріоритет ЗМІ, які виробляють оригінальний контент;
- Ділитися даними про поведінку користувачів, зміні їх звичок і настроїв?
- У випадку порушення домовленостей — штрафувати техногігантів.
Влітку 2020 року Google і Facebook вступали в перепалку з чиновниками, але після того, як Australian Competition and Consumer Commission (ACCC) закликала ЗМІ бойкотувати сервіси цих двох компаній, скандал вщух. Але ось спалахнув з новою силою після того, як законопроект прийняла Нижня палата парламенту.
Google обурюється, Facebook качає права
Різку реакцію Google на дії австралійської влади зрозуміти можна, тому що ця компанія завжди ділилася доходами, надаючи можливість заробити ЗМІ, наприклад, за допомогою Google AdSense. Саме тому Google обурилася і пригрозила тим, що позбавить доступу до своєї пошукової системи австралійських користувачів, якщо уряд прийме злощасний закон. Представник інтернет-компанії заявив, що цей документ "заганяє Google в жорсткі рамки і позбавляє вибору". Також він акцентував, що компанія намагалася знайти інші виходи з ситуації, що склалася, але всі вони виявилися дуже ризикованими, тому Google буде простіше "вимкнути" всі сервіси.
Але ось Facebook своїми заробітками ні з ким не ділиться. Дізнавшись про те, що законопроект знаходиться на шляху до Верхньої палати Парламенту, соцмережа просто приховала всі новини австралійських ЗМІ. Цей крок гостро розкритикували політики і правозахисники, особливо після того, як стало зрозуміло, що разом з новинами заховані офіційні сторінки органів охорони здоров'я, попередження про надзвичайні ситуації та соціального забезпечення. А медіагігант News Corp. написав: "Вам не потрібен Facebook, щоб отримувати новини".
Потім були переговори з Марком Цукербергом, який нібито не знав про австралійський конфлікт, і після бесіди бізнесмена з чиновниками останні погодилися внести правки та зробити регулювання прозорішим, а Марк — повернути всі тексти.
"Поки закон ще не прийняли, він пройшов лише Нижню палату Парламенту, затія Facebook, скоріше, була превентивною реакцією і спробою продемонструвати Австралії свою силу", — ділиться думка медіаюрист Максим Дворовий.
Чи мав Facebook право приховувати контент австралійських ЗМІ?
В принципі, будь-яка компанія повинна дотримуватися законів тих країн, в яких вона працює, а у випадку з Facebook тут вийшло з точністю до навпаки — соцмережа зобов'язала державу та користувачів дотримуватися її правил.
За словами медіаюриста, Facebook має повне право робити зі своєю платформою в будь-якій країні все, що завгодно: це приватний бізнес, а отже, він може сам вирішувати, в яку країну йому зайти, а з якої вийти. Якщо бізнесу не подобається регулювання в якійсь країні, то він звідти йде.
"Існують певні джерела "м'якого права" (необов'язкові норми і рекомендації), які говорять, що приватні компанії (разом з такими інтернет-гігантами як Facebook і Google) повинні дотримуватися прав людини у своїй діяльності (зокрема забезпечувати свободу доступу до інформації), але це всього лише рекомендації", — підкреслює юрист.
Чого бояться Facebook і Google?
Цілком імовірно, що Facebook і Google просто бояться того, що за прикладом Франції та Австралії підуть інші країни, адже подібні законопроекти готують Канада і Великобританія. При чому, варто зазначити, що британські ЗМІ дуже незадоволені техногігантами. Це видно зі звіту Бюро з конкуренції і ринків Великобританії (The Competition and Markets Authority) за 2020 рік, згідно з яким, Google і Facebook забирають у ЗМІ 80% доходів від діджитал-реклами. Регулятор висловив стурбованість таким станом справ, уточнивши, що обсяг ринку діджитальної реклами Великобританії становить $17,3 млрд. У бюро вважають, що уряд повинен посилити антимонопольне регулювання щодо цих компаній, щоб створити нормальні умови для конкуренції серед новинних медіа.
Facebook та Google залишається тільки відпиратися: компанії заявляють, що закон невірно розуміє взаємодію соцмережі з видавцями і в разі чого їх штрафуватимуть за контент, який вони "не просили".
"Світ діджиталу побудований таким чином: спочатку сервіс створює платформу, вона розвивається за внутрішніми правилами, а після того як на платформі з багатомільйонною аудиторією починають виникати конфлікти та ситуації, які порушують права користувачів або країн, держави починають пропонувати важелі врегулювання і формування законодавчого поля. Сервіс та держава починають домовлятися. Те, що ми спостерігали на прикладі Австралії — це торги", — коментує телеком-експерт Олександр Глущенко.
Влада Австралії, хоча і пообіцяла внести ряд правок, законопроект прийняла, повідомляє Bloomberg. "Австралія стане першою країною, де уряд прийматиме рішення про ціну, яку заплатять технологічні гіганти, якщо їх переговори з виданнями країни проваляться", — заявив головний казначей країни Джош Фріденберг.
Представники Google звинуватили парламентарів в ігноруванні реальної цінності, яку їх пошукова система надає новинним виданням. Вони вважають, що "зобов'язання платити за посилання порушить принципи роботи пошукових систем та Інтернету для всіх".
Розкритикували закон і представники Facebook, пригрозивши повністю видалити новини зі своєю австралійської платформи.
"Це усуває можливість для справжнього торгу, змушуючи Facebook здійснювати платежі, не пов'язані з істинними розрахунками комерційної вартості, і спонукаючи видавців новин робити необгрунтовані претензії. Це спотворює наші існуючі рекламні відносини з видавцями", — заявили в Facebook.
Телеком-експерт вважає, що техногіганти на ділі відключати свої сервіси не стануть. Можливо, вони просто приховуватимуть новини ЗМІ в стрічках і у видачі. "Ну, буде в Австралії Facebook зі стрічкою з котиків і коал", — іронізує Олександр Глущенко.
А експерт з кібербезпеки Андрій Баранович вважає, що інтернет-монополісти нічим не краще держав і один одного варті, тому залагодити конфлікт їм вдасться легко: "Такі конфлікти вже були, між Google і французькими видавцями. Домовилися тоді, домовляться і зараз, точніше, вже домовилися (Facebook зняв блокування і робить новинний сервіс, на якому платитимуть ЗМІ, так само вчинив і Google). Однак мені здається, що хоча техно-гіганти — аж ніяк не подарунок і зловживають своїм монопольним становищем, повертати отриману ними владу національним державам — це все одно, що гасити пожежу бензином. Люди століттями боролися за те, щоб зруйнувати монополію держави, те що BigTech поводиться паскудно зовсім не означає, що уряди впораються краще", — говорить Андрій.
А що з BigTech-компаніями в Україні?
В Україні навряд можливий такий сценарій, навіть якщо законопроект №4184 набуде чинності. Згідно із задумом українських законотворців, він повинен зобов'язати компанії-нерезидентів сплачувати податок на додану вартість. Експерти вважають, що цей податок є для компаній "непрямим", тому що ляже на плечі користувачів. Швидше за все, просто реклама та інші види оплачуваної контенту стануть дорожче на 20%. Детально про це Фокус писав тут.
"Якщо компанії не подобається місцеве регулювання, то вона спокійно піде з ринку. Ось свіжий приклад, хоча і з іншої області бізнесу: скасування запуску рейсів авіакомпанією Ryanair через відсутність домовленостей з українськими аеропортами", — говорить Дворовий.
Однак, незважаючи на бідність українського рекламного ринку і слабкість переговорної позиції нашої держави, на відміну від Австралії, Україна все ж може поторгуватися з Facebook, вважає Глущенко.
"Домовленість про сплату ПДВ, який завжди платить споживач, повинна носити комплексний характер. Нам є що запропонувати техногігантам: відкриття українського представництва, центрів розробки, кваліфіковані кадри, якісна телеком та ІТ-інфраструктура. Справа залишилася за малим — сформувати зрозумілі законодавчі умови та економічну вигоду, щоб виглядати привабливішими, ніж сусіди, які пропонують аналогічний сценарій", — підсумовує телеком-експерт.