На Земле 450 млн лет назад морские существа дышали жабрами на бедрах, – ученые
Вчені вважають, що еволюція зіграла злий жарт зі стародавніми трилобітами, розмістивши дихальні органи в незручне місце.
Вчені виявили перші свідчення наявності складних органів дихання у морських істот віком 450 млн років. Про це повідомляє Phys.org.
Згідно з дослідженням, стародавні трилобіти дихали за допомогою структур, схожих на зябра, які розміщувалися на їхніх стегнах.
Трилобіти — це група морських тварин, що нагадують підковоподібних крабів. Морські істоти домоглися величезних успіхів із точки зору еволюції. Вони прожили на Землі більше 250 млн років, переживши динозаврів.
Завдяки новим технологіям і рідкісному набору скам'янілостей вчені з Каліфорнійського університету з'ясували, що трилобіти дихали киснем, а також пояснили, як відбувався цей процес.
"Наше дослідження вперше показало, що верхня частина ноги трилобітів функціонувала як зябра", — говорить керівник дослідження Джин-Бо Хоу.
Відкриття частково стало можливим завдяки добре збереженим викопним зразкам. Було знайдено більше 22 тис. трилобітів, але м'які частини морських істот залишилися тільки у двох десятків екземплярів.
"Вони збереглися в піриті, або "золоті дурнів", але для нас він цінніший, ніж золото, тому що містить ключ до розуміння цих древніх істот", — зазначає співавтор статті Найджел Г'юз.
Сканер комп'ютерної томографії допоміг побачити різницю в щільності між піритом та іншими матеріалами, на основі чого були створені тривимірні моделі рідкісних зябрових структур.
"Це дозволило нам побачити скам'янілість без необхідності свердлити і шліфувати породу, яка покриває зразок. Таким чином, ми змогли отримати зображення, яке було б важко побачити під мікроскопом", — говорить палеонтологиня Мелані Гопкінс, членкиня дослідницької групи Американського музею природної історії.
Розмір маленьких анатомічних структур трилобіта складає від 10 до 30 мікрон. Наприклад, товщина людської волосини становить приблизно 100 мікрон.
Дослідники також змогли побачити, як кров могла б циркулювати через камери в цих тендітних структурах, збираючи кисень по шляху свого руху. Структури виглядають майже так само, як і зябра у сучасних морських членистоногих — крабів та омарів.
Відомо, що більшість трилобітів рили дно океану, використовуючи шипи на гомілках, а також для улову й подрібнення здобичі. Саме над цими частинами, на верхній частині кінцівок, були знайдені зябра.
"У минулому були деякі суперечки про призначення цих структур, тому верхня частина ноги не дуже гарне місце для дихального апарату. Наприклад, ці структури могли забиватися осадом. Тому питання про те, чому трилобіти розвинули цю особливість залишається відкритим", — підсумували вчені.