Розділи
Матеріали

Колгосп — справа добровільна. Чому 80% українських айтішників проти Дія Сіті

80% українських айтішників — проти Дія Сіті. Відповідне опитування провів авторитетний і найстаріший в Україні ІТ-ресурс DOU.ua. Якщо влада ухвалює закони всупереч інтересам 80% суб'єктів регулювання, чи можна вважати таку владу легітимною?

80% українських ІТ-шників — проти Дія Сіті. Відповідне опитування проводив авторитетний і найстаріший в Україні ІТ-ресурс DOU.ua. Нічого більш релевантного неможливо навіть уявити в цій країні. Для України ДНЗ — це як Ілон Нашевсе Маск — беззаперечний авторитет.

Опитування DOU проводить часто, регулярно і з різних питань, важливих для ІТ-галузі. Цього разу опитали 5600 людей. Повний звіт про опитування можна подивитися тут, а я зупинюся лише на кількох моментах.

"80% висловилися проти Дія City, майже 10% не визначилися і ще 9% висловили підтримку". Знаєте, це навіть крутіше, ніж горезвісні 73%, які свого часу викликали нищівний оргазм у прихильників "кінця епохи бідності".

На запитання "Чому Ви не підтримуєте Дія Сіті" 77% опитаних відповіли "не довіряю Мінцифрі і державі".

Це говорить той самий ІТ-бізнес, заради "покращення життя" якого замутилася вся ця дилетантська тема з Дія Сіті. Той самий ІТ-бізнес, заради "розвитку" якого створено ціле міністерство. Це той самий ІТ-бізнес, який (у більшості) плескав у долоні і пританцьовував від щастя у 2019 році, сподіваючись, що "ось зараз заживемо". Тепер він не довіряє ні Мінцифрі з її брехливими SMM-ми, ні державі в цілому. Потужні результати роботи, пане Федоров, браво.

І всього лише за два неповних роки. Законопроект 4303 про Дія Сіті ухвалений поки тільки в першому читанні, але скоро буде друге читання, після якого законопроект стане законом України.

І саме проти ухваленого в першому читанні законопроекту виступає 80% українського ІТ-бізнесу. Незважаючи на те, що перед першим читанням Мінцифри пішло на поступки і в чомусь поступилося. Незважаючи на те, що із законопроекту прибрали все явно токсичне і корупційне.

І все одно 50% опитаних ІТ-компаній "ні за яких умов не підтримають проект". Ніякі "доопрацювання" не приймаються, оскільки сам цей проект — безглуздий і непотрібний, зате несе купу прихованих ризиків для ІТ-бізнесу. То навіщо нам таке щастя?

43%, 35% і 28% наївних ідеалістів готові підтримати Дія Сіті в разі, якщо, відповідно: "Буду впевнений, що ІТ-компанії не змушують вступати в Дія Сіті", "Буду впевнений, що 3-тя група ПП збережеться", "Мінцифри врахує всі зауваження індустрії".

Боже-боже. Ну, як діти. Не можна бути ні в чому впевненим, коли політики і чиновники щось обіцяють. Немає таких гарантій, не існує їх у природі. Ви або приймаєте те, що написано тут і зараз, і не вірите обіцянкам на майбутнє, або не приймаєте і йдете, наприклад, в іншу юрисдикцію або на Майдан.

Адже проект Дія-Сіті задуманий не для підтримки ІТ-бізнесу, а для його нахилу в більш зручну для чиновників-дармоїдів позицію. Класичний сценарій автократії: "Щоб корова менше їла і більше давала молока, її потрібно менше годувати і більше доїти".

А державному бюджету України терміново потрібні гроші, тому що МВФ грошей не дає.

В ІТ-бізнесу тих грошей багато, але вони чомусь не хочуть їх віддавати "хитрозадим" халявникам з вулиці Грушевського і вулиці Банкової, тому що вони їх не заробили, але дуже хочуть ділити.

Змусити платити більше — ось єдина справжня мета проекту Дія Сіті.

Усі ті бла-бла-бла про підтримку, розвиток, про українську Кремнієву долину — казки для дурників, "розведення лоха". А український ІТ-бізнес зовсім лох і не дозволить себе розводити (сподіваюся).

Рональд Рейган свого часу сказав мудру річ: "Найстрашніші слова в англійській мові: я з уряду і я тут, щоб допомогти". Але що буде, якщо упороті "ми всіх звільнили і все працювало" все ж наплюють на думку 80% ринку і ухвалять закон 4303 у цілому?

Я вангую приблизно такі сценарії подальших подій.

Звичайно, ІТ-бізнес не піде не Майдан, це не властиво бізнесу, якому невигідні будь-які конфлікти з державою. Але протест буде полягати в менш демонстративних проявах.

По-перше: бізнес перереєстровується в інших, більш лояльних юрисдикціях, таких як Естонія, Кіпр, Польща, Віргінські Острови, США, Англія, Сінгапур тощо. І платити податки будуть у цих країнах. Думаю, таке рішення приймуть понад 50% учасників ринку.

По-друге: навіть якщо діджиталізатори розрублять можливість ФОПам вести зовнішньоекономічну діяльність — упевнений, знайдуться інші механізми обходу цих обмежень.

В Україні ІТ-бізнес розцвів пишним цвітом саме тому, що схема роботи з ФОПами стабільна, легальна і дешева з точки зору собівартості/витрат.

Приберіть звідти ФОПів — і все завалиться, ціни на послуги доведеться підвищувати, замовники будуть відмовлятися на користь більш дешевих постачальників, а вести ІТ-бізнес в Україні стане просто нерентабельно, у тому числі "друзям Федорова".

По-третє: приблизно 20-30% таки підуть у Дія Сіті (звичайно, не всім складом, а лише невеликим розвідувальним загоном) подивитися, як усе працює і як усе можна намахати.

По-четверте: при дуже сирому і погано працюючому свіженькому Законі про Дія Сіті й одночасному тиску на ФОП-схеми, коли по-старому працювати вже буде не можна, але і по-новому — теж, точно більше половини ІТ-бізнесу прямо чи приховано (швидше друге) почнуть фінансувати протестні рухи, акції протесту, опозиційні владі політичні партії, як це було у 2013-2014 роках.

Залежно від того, наскільки наполегливо Мінцифра з "мусорами" намагатиметься загнати всіх під ковпак Дія Сіті і вбити ФОП — настільки активно бізнес буде розбігатися з України або йти "в тінь" з готівковими розрахунками, відновляться конверт-центри, маски-шоу й арешти рахунків/людей.

Тобто ефект усе це буде мати строго протилежний задуманому: грошей у бюджет піде ще менше, зате градус соціальної напруги в суспільстві буде тільки рости.

Де 5-10% "друзів Федорова" залишатимуться з ним деякий час у Дія Сіті, але коли зіткнуться там з клубком протиріч, а конкуренти продовжать працювати з ФОПами з кращою рентабельністю і потроху будуть віджимати клієнтів і шматки ринку, — то скоро або самі стануть у приховану опозицію, або тихенько паралельно відновлять співпрацю з ФОПами.

Поки дописував цей текст, відбулася закрита онлайн-зустріч Федорова та його заступника з представниками Харківського ІТ-кластеру. Там було багато цікавого, але я встиг собі в блокнотик записати менше половини від усіх цікавинок. Якщо добрі люди дадуть мені піратський запис цієї зустрічі — можливо, напишу про це окремо, якщо буде час і натхнення.

А поки можу констатувати очевидний для мене факт, що "дієві" точно не мають наміру відмовитися від проекту Дія Сіті, вони завзято налаштовані його "дотиснути", декларуючи при цьому "готовність до комунікації і діалогу".

Швидше за все, "перехідний період" для ФОП буде 2 роки, а потім на них планується справжнє полювання.

Сподіваюся, на той час "зелена команда" вже зникне з політичного горизонту України і проблема вирішиться сама собою. Чи ні.

Отже, я вважаю, що на 99% чинна влада найближчим часом таки ухвалить у другому читанні та в цілому законопроект 4333, у якомусь вигляді, з урахуванням поправок ІТ-бізнесу або без них.

Тому ІТ-бізнесу пора почати підшукувати собі більш лояльні юрисдикції. А це не таке просте питання і вимагає часу та певних зусиль.

Даю 50%, що проект Дія Сіті згорнуть (або сам впаде в анабіоз) протягом року з моменту його офіційного старту, або він залишиться в неробочому стані, залишаючись прикладом непродуманої державної політики. Як, наприклад, Закон "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".

80% — на те, що проект закриється/заморозиться протягом двох років.

100% — що після зміни політичного режиму зелених більшість з того, чим зараз займаються діджиталізатори, буде скасовано, а Мінцифру ліквідують, як окреме міністерство.

Хоча в Україні вже є традицією для кожної нової влади перетасовувати, переназивати, створювати і ліквідовувати міністерства та відомства, тому тут дуже легко вангувати.

І наостанок риторичне питання: якщо влада ухвалює закони всупереч інтересам 80% суб'єктів регулювання закону, можна вважати таку владу легітимною?

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.