Розділи
Матеріали

Найбільша з виявлених. Астрономи знайшли гігантську комету на краю Сонячної системи

Фото: sci-news.com | Комета Бернардінеллі-Бернштейна. Ілюстрація.

Комета Бернардінеллі-Бернштейна, ширина якої становить від 100 до 200 км, наблизиться до Сонця у 2031 році.

Комета Бернардінеллі-Бернштейна згідно з даними проекту Dark Energy Survey може бути найбільшою у Хмарі Оорта з будь-коли виявлених, і це перша комета з тих, що наближаються до нас, виявлена так далеко, повідомляє sci-news.com

Комета Бернардінеллі-Бернштейна названа на честь двох астрономів Пенсільванського університету, Педро Бернардінеллі і професора Гері Бернштейна, які помітили її на архівних зображеннях проекту Dark Energy Survey.

Dark Energy Survey — це астрономічний огляд у видимій та ближній інфрачервоній області спектра, метою якого є вивчення динаміки розширення Всесвіту і зростання великомасштабної структури Всесвіту. Проект є результатом співпраці дослідних інститутів та університетів з США, Австралії, Бразилії, Великобританії, Німеччини, Іспанії та Швейцарії. Фотографування неба здійснювалося за допомогою 4-метрового телескопа імені Віктора Бланко, розташованого в Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо в Чилі, оснащеного Dark Energy Camera. Порівняно з інструментами, які застосовувалися раніше, цей прилад має вищу чутливість зображення у червоній частині видимого спектру та у ближній інфрачервоній області.

Комета, також відома як C/2014 UN271, має діаметр 100-200 км, що приблизно у 10 разів більше діаметру більшості комет Сонячної системи.

На цьому фото показана комета Бернардінеллі-Бернштейна у жовтні 2017 року, коли вона перебувала на відстані 25 а.о.
Фото: sci-news.com

Її нинішня подорож почалася на відстані більше 40 000 астрономічних одиниць від Сонця. Для порівняння, Плутон знаходиться за 39 астрономічних одиниць від Сонця.

Це означає, що комета зʼявилася в Хмарі Оорта, сферичній області Сонячної системи, що є джерелом довгоперіодичних комет. Імовірна відстань до зовнішніх кордонів хмари Оорта від Сонця становить від 50 000 до 100 000 а.е. — приблизно світловий рік. Це становить приблизно чверть відстані до Проксіми Центавра, найближчої до Сонця зірки. Пояс Койпера і розсіяний диск, дві інші відомі області транснептунових обʼєктів, по діаметру приблизно у тисячу разів менші хмари Оорта. Зовнішня межа хмари Оорта визначає гравітаційну кордон Сонячної системи — сферу Хілла, яка визначається для Сонячної системи у 2 св. роки.

Комета Бернардінеллі-Бернштейна зараз набагато ближче до Сонця. Вперше вона була помічена у 2014 році на відстані 29 а.о., а станом на червень 2021 року вона знаходилася на відстані 20 а.о. від сонця.

Орбіта комети перпендикулярна площині Сонячної системи, і вона досягне своєї найближчої точки до Сонця, відомої як перигелій, у 2031 році, коли вона буде на відстані близько 11 а.о.

"Ми маємо привілей відкрити, можливо, найбільшу комету з будь-коли побачених — або, принаймні, більше, ніж будь-яка добре вивчена комета — і ми побачили її досить рано, щоб можна було спостерігати, як вона еволюціонує в міру того, як вона наближається і нагрівається", — говорить професор Бернштейн. "Комета не відвідувала Сонячну систему більше 3 мільйонів років".