Фосфор у воді та кисіль з водоростей. Чому Дніпро цвіте і чим це небезпечно
Дослідники говорять, що з цвітінням водоростей боротися неможливо. Але є кілька способів регулювати їх кількість.
Щорічно водорості в українських річках і водосховищах починають цвісти, і щороку здається, що ситуація погіршується. Як насправді йдуть справи, а також чим небезпечне цвітіння водоростей, Фокусу пояснив директор Інституту гідробіології НАН України, доктор біологічних наук Сергій Афанасьєв.
"Варто розуміти, що цвітіння води — це природний процес, який був і буде. Основне питання полягає в тому, наскільки інтенсивне це цвітіння. На розмноження водоростей в річках впливає багато факторів, як кліматичних, так і екологічних", — говорить учений.
За словами Сергія Афанасьєва, серед кліматичних причин можна назвати температуру води і проточність річок. За умов низької температури і великої проточності водорості розмножуються набагато менше. Основний екологічний фактор — забруднення води азотом і фосфором.
У 90-х обсяг водоростей на один кубометр води становив приблизно 6 грамів, а зараз — максимум 20-30
"Наявність азоту і фосфору в річках і водосховищах збільшується за рахунок органічних стоків, серед яких комунальні стоки, а також стоки з полів, звідки у воду потрапляють добрива. Але основною причиною забруднення все ж є мийні засоби, і не стільки побутові, скільки промислові. Наприклад, молочна промисловість широко використовує засоби, що містять фосфати", — зазначає експерт.
Доктор біологічних наук підкреслює, що в українських річках цвітуть різні водорості й рівень небезпеки у них відрізняється. Наприклад, зелені водорості завжди були присутні в наших річках — це корм для риб, зоопланктону й інших мешканців річок. Але зелені водорості поступово витісняються агресорами: на них наступають синьо-зелені водорості (або ціанобактерії), які виробляють токсини.
На сьогодні встановлено 46 видів ціанобактерій, здатних виробляти токсичні продукти метаболізму, які становлять небезпеку для здоров'я людей і тварин.
"Синьо-зелені водорості можуть викликати алергію та інші негативні ефекти. При цьому токсини, які виробляються ними, можуть накопичуватися в навколишньому середовищі, стаючи ще більш небезпечними", — говорить директор Інституту гідробіології.
Цвітіння водоростей — давня проблема
За словами експерта, ситуація з цвітінням водоростей в країні погіршується, але далеко не критична, у 60-70-х роках було набагато гірше. Тоді "кисіль" з водоростей в дніпровських водосховищах був густішим у 5-17 разів.
"У ті роки основними причинами такого рясного цвітіння води стало затоплення великих площ родючих сільськогосподарських земель. У воду потрапила велика кількість речовин, які є їжею для синьо-зелених водоростей. У той час із кожного кубометра води можна було вицідити майже 3 кг водоростей", — зазначає вчений.
Афанасьєв також додає, що пізніше масштаби цвітіння водоростей почали знижуватися, і так тривало до 2000-х років. Після цього кількість водоростей у водоймах знову почала зростати.
"У 90-х обсяг водоростей на один кубометр води становив приблизно 6 грамів, а зараз — максимум 20-30", — розповідає Афанасьєв.
"Удобрюємо воду — отримуємо урожай водоростей"
Глава Інституту гідробіології каже, що боротися з цвітінням водоростей неможливо, оскільки це одна з найбільш архаїчних форм життя на Землі, яка змогла пережити часи всесвітніх катаклізмів. Але люди можуть регулювати рівень цвітіння водоростей, саме в цьому і криється рішення проблеми.
"Наприклад, Кабмін ухвалив постанову, яка обмежує вміст фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах. І цей крок дійсно може вплинути на ситуацію, оскільки зростання цвітіння водоростей з 2000-х років почалося саме через фосфор у воді. Ми почали "удобрювати" воду й отримали урожай водоростей", — говорить експерт.
Зазначимо, що нові правила набирають чинність з 31 грудня 2023 року, але виробників побутової хімії закликають почати процес раніше терміну.
Крім цього, ситуацію можна поліпшити шляхом регулювання стоку Дніпра за допомогою режиму роботи ГЕС.
"Наразі українські ГЕС працюють на збільшення прибутку, але якщо потурбуватися якістю води, то режими роботи повинні бути змінені", — зазначає Сергій Афанасьєв.
Люди можуть регулювати рівень цвітіння водоростей — саме в цьому криється рішення проблеми
Експерт додає, що існують наукові напрацювання для регулювання роботи ГЕС, але вони прив'язані до реалій 70-80-х років, а тому застаріли. Необхідно провести нові дослідження, і на основі цих даних розробити механізм, який збільшить проточність води.
Деякі зрушення в цьому напрямку вже є.
"Досягнута домовленість з міністром екології Романом Абрамовським про підготовку програми, яка дозволить провести відповідні дослідження. Дані допоможуть переглянути режим роботи ГЕС, щоб зупинити, а можливо, і зменшити цвітіння води", — підсумовує Афанасьєв.
Варто підкреслити, що водорості цвітуть не тільки в Україні. Наприклад, цьогоріч у Туреччині початок курортного сезону опинився під загрозою зриву через "морські соплі" — товстий шар слизу, що поширився вздовж Мармурового моря недалеко від Стамбула.
Морський слиз — це природний мул, який утворюється, коли водорості перевантажені поживними речовинами внаслідок спекотної погоди і забруднення води.
Небезпечні синьо-зелені водорості також у цьому році були помічені в річках та озерах Вашингтона, США. Департамент охорони здоров'я штату Вашингтон попереджав населення про небезпеку, а також описував колір водоростей "як гороховий суп, який має синьо-зелений або бірюзовий колір".
Американські експерти зазначали, що сильна спека влітку і більш низький рівень води, створюють ідеальні умови для росту та розмноження організмів.