До психолога, психотерапевта чи психіатра: куди звертатися при ПТСР та депресії (інфографіка)
Стрес, депресія, ПТСР: найпоширеніші психологічні проблеми
Ми живемо у неспокійний час, під вантажем постійного стресу, невпевненості у завтрашньому дні, у потоці тривожних новин. Депресії, панічні атаки, розлад сну, різного роду психологічні проблеми набули поширення у всіх вікових групах.
Новини з кордону, із зони бойових дій, загроза повномасштабної війни викликають постійну тривогу, змушують нервувати, доводять до панічних атак.
Через ситуацію на сході України спеціальна ініціатива ВООЗ навіть посилила заходи щодо надання психологічної підтримки населення. Як поділився член однієї з груп ВООЗ з психічного здоров'я Олексій Костюченко, ініціатива допомагає людям із серйозними психічними розладами, такими як шизофренія, тяжкі розлади настрою, помірна та тяжка депресія та біполярні розлади.
"Ми стикаємося з величезною кількістю посттравматичних стресових розладів (ПТСР), депресій. Ситуація серйозно погіршилася після початку воєнних дій. Серед людей, які зверталися до нас за допомогою з приводу тривожних розладів, 99% перебували в зоні воєнного конфлікту, це виявило на них дуже сильний вплив", — каже фахівець.
Лікарі також акцентують увагу на збільшенні кількості пацієнтів із ПТСР:
"За час військових дій на сході України кількість пацієнтів з ПТСР збільшилася у величезну кількість разів. Як кажуть, "війна закінчиться тоді, коли боєць її повністю відпустить". У випадку ПТСР лікування може затягтися на кілька років і більше", — розповідає лікар-психіатр Дніпропетровського обласного шпиталю ветеранів війни Антон Лисенко, зазначаючи, що існують і індивідуальні методики, і групові зустрічі для опрацювання ПТСР, отриманого під час війни.
Підтримки потребують і дорослі, і молодь: наприкінці 2021 року серед дітей та підлітків із психологічними проблемами зіткнувся кожен п'ятий. Як мінімум один із семи підлітків у світі віком від 10 років страждає на діагностований психічний розлад. Крім того, щороку майже 46 тисяч підлітків скоюють самогубство; суїцид — у топі основних причин смерті у цій віковій групі.
Пандемія COVID-19 також призвела до зростання кількості психічних розладів: через настання коронавірусної інфекції по всьому світу люди зазнають підвищеного страху, хвилювання та занепокоєння, впадають у депресію.
Усім їм потрібна кваліфікована допомога — з боку фахівця, який знає, як допомогти заспокоїтися, упорядкувати нерви, зняти депресію, прибрати з життя безсоння та страхи. Ось тільки як називається такий фахівець: психолог, психотерапевт чи психіатр? Чим відрізняється психолог від психіатра та психотерапевта, хто з них лікує депресію, хто лікує стрес, а хто — психічні розлади?
Але незважаючи на всілякі ініціативи, проєкти та програми, багато людей не знають, куди і до кого необхідно звертатися за допомогою. Відбувається плутанина і складно відповісти, хто допоможе: психолог, психотерапевт або психіатр. На щастя, все досить просто.
Чим відрізняється психолог від психіатра та психотерапевта
Як розповіла Фокусу психолог-психотерапевт Анастасія Черепко, загалом психологія та психіка — це тісно взаємопов'язані категорії.
"Психіка — це система нашого організму, а психологія — наука про психіку та її процеси. Психологічне — це, наприклад, утворення. Психічне — захворювання чи процес. Якщо говоримо про різницю між мірою проблем, то тут більше підійде розділення за вибором звернення — до психолога, психотерапевта або психіатра. До психолога рекомендується звертатися у складних життєвих ситуаціях для отримання консультації, аналізу ситуацій і для того, щоб розібратися у своїх почуттях, отримати потрібну інформацію та співчуття. Це може обмежитися кількома зустрічами".
Існує ще одна категорія — психотерапія. Як зазначає експерт, до психотерапевта варто йти, коли є запит на зміни у собі. Тоді терапія передбачає тривалу роботу, заглиблення в історію людини, а також роботу із структурою особистості.
"До психіатра необхідно звертатися, коли людина підозрює у себе наявність психічного розладу, якість її життя погіршується, і вона почувається в полоні певного стану. Тоді особистість закривається від світу, і навіть близькі люди починають рекомендувати їй звернутися до фахівця", — додає психолог-психотерапевт.
До кого б з цих спеціалістів людина не прийшла — професіонали продіагностують проблему і за необхідності перенаправлять туди, де нададуть профільну допомогу.
"Це абсолютно нормальна практика. Особливо, враховуючи страх багатьох людей звернутися відразу до психіатра. Багато хто спочатку йде до психолога. Також поширений страх перед "копирсанням" у своїй історії, що змушує обходити стороною кабінет психотерапевта. Багато хто, не розібравшись, йдуть навіть до невролога", — Каже Анастасія Черепко.
Практично кожен із нас у складний період життя відчуває душевні муки. Іноді достатньо розмови з близькими за чашкою гарячого чаю, але трапляються випадки, коли потрібна профільна допомога. Внутрішній страх і сум'яття заважають розібратися у тому, до якого фахівця необхідно звернутися і що допоможе: душевна розмова, глибокий аналіз життя або медикаментозне лікування.
Якщо вам здається, що в життя увірвався психічний розлад або відчуваєте пригніченість — не бійтеся просити про допомогу і звертатися до фахівців. Для термінової підтримки в Україні діють "Телефони довіри":
- Гаряча лінія із запобігання суїцидам та психологічної підтримки Lifeline Ukraine для ветеранів — 7333
- Центр соціально-психологічної допомоги – 044-566-15-48; 068-441-95-07 (цілодобово)