Справді страшно: як хірурги проводили операції до появи анестезії

До того, як з'явилася сучасна анестезія, хірурги минулого або не використовували взагалі жодних засобів для вгамування болю, або застосовували опіум, сік мандрагори і навіть гіпноз, повідомляє Live Science.

Протягом століть хірургічне втручання було справжнім кошмаром для пацієнта. Лікарі минулого могли взагалі не використовувати жодних препаратів для того, щоб пацієнтові полегшало або використовували не завжди корисні для здоров'я речовини. Як саме відбувалися операції у стародавньому світі, у Середні віки і навіть у 18 столітті розповідає анестезіолог із університету Данді у Шотландії Тоні Вайлдсміт.

Опіум та мандрагора

Протягом століть, до винаходу сучасної анестезії, лікарі іноді намагалися полегшити біль під час операції пацієнтам.

"Існують історичні свідчення, що ще у 12 столітті лікарі давали пацієнтам губки, просочені опіумом або соком мандрагори, щоб вони трохи заснули і не відчували такого сильного болю", — говорить Вайлдсміт.

В одному із середньовічних рукописів також згадується рецепт суміші для вгамування болю під час проведення операції. Цю суміш робили з кабанячої жовчі, опіуму, соку мандрагори та оцту. Починаючи з 1600-х років у Європі опіум та лауданум (настоянка опіуму на спирті) почали застосовувати лікарі для вгамування болю в пацієнтів.

"Але ці давні анестетики були небезпечними для здоров'я. Мандрагора викликала галюцинації, а іноді й смерть, а опіум та лауданум викликали звикання", — каже Вайлдсміт.

Операції проводили швидко

За словами вченого, часто хірурги не використовували жодних засобів як анестезію, а робили свою роботу швидко і точно. Це вважалося вершиною майстерності. Такі операції були короткі, але пацієнти відчували настільки сильний біль, що навіть важко уявити.

"Найпоширенішим видом хірургічного втручання була стоматологія. Біль та негативні наслідки від видалення зубів були меншими, ніж при інших видах операцій. Але і їх люди робили вкрай неохоче. Тому до появи в середині 1800-х років у США та Європі хірургічної анестезії хірургічні втручання були не дуже популярними", — каже Вайлдсміт.

Різні методи анестезії

За словами вченого, у різні часи існували різні, іноді дуже незвичайні, методи анестезії. Є свідчення того, що лікарі тиснули на сонну артерію, щоб людина знепритомніла. Хоча це було дуже ризиковано. Також існував метод тиску на нервові закінчення, щоб викликати оніміння кінцівок.

Зокрема, у 1784 році британський хірург Джон Хантер наклав джгут на кінцівку пацієнта та викликав оніміння. За даними Королівського коледжу анестезіологів, Хантеру вдалося досить безболісно ампутувати кінцівку.

"Ще одним способом анестезії був "месмеризм". Його вигадав австрійський лікар Франц Антон Месмер. Цей псевдонауковий метод поєднував елементи гіпнозу з теоріями про те, що в організмі людини існує рідина, схожа на силове поле, якою можна маніпулювати за допомогою магнітів. Контролюючи цю рідину, можна ввести пацієнтів у стан анабіозу, під час якого вони не помітять болю", — каже Вайлдсміт.

Ефір та хлороформ

У середині 19 століття лікарі вирішили використовувати як анестезію органічну сполуку, що приємно пахнула — ефір. У 1846 американський хірург-стоматолог Вільям Мортон провів публічну операцію, під час якої він давав пацієнтові газоподібний ефір, а потім безболісно видалив пухлину з шиї пацієнта. Це був перший клінічний доказ того, що обережне застосування цього газу може спричинити втрату свідомості та полегшити біль.

У 1848 році хірурги довели, що інша сполука, хлороформ, може також полегшити біль під час пологів та інших операцій.

"Використання ефіру та хлороформу дозволило хірургам занурювати пацієнтів у сон на більш тривалий час, а отже операція тривала довше, і лікарі могли її зробити якісніше. Згодом це дозволило проводити більш складні операції", — каже Вайлдсміт.

Жоден із двох газів більше не використовують у хірургії, але вони стали основою для розробки більш безпечних та ефективних ліків, які перетворили анестезію на те, чим вона є сьогодні, резюмує вчений.