Розділи
Матеріали

У найнесподіванішому місці. У Лаосі вперше знайшли зуб денисівця віком 130 000 років

Юлія Чайка

Зуб належав дівчинці, яка померла у віці від 3,5 до 8,5 року. Вчені також провели ізотопний аналіз емалі цього зуба, сподіваючись з'ясувати раціон харчування денисівців.

У ході свого недавнього дослідження вчені виявили зуб, який, як вважається, належить таємничому "спорідненому виду" людей — денисівцям. Знахідка була зроблена в несподіваній частині світу — у Лаосі в Південно-Східній Азії, пише IFLS.

Причому це перше викопне свідчення цих ранніх гомінідів у Південно-Східній Азії, майже за 4600 кілометрів від Денисової печери в Сибіру, де було виявлено перші скам'янілості цього виду.

Команда експертів виявила скам'янілий моляр у нещодавно відкритій вапняковій печері під назвою Tam Ngu Hao 2 в Аннамських горах Лаосу.

Спочатку експерти шукали свідчення Homo Erectus і раннього сучасного Homo Sapiens, рештки яких було знайдено в цьому районі, але форма та датування цього зуба показали, що вони насправді мають справу з денисівцем. Також дослідники з'ясували, що зуб належав дівчинці, яка, швидше за все, померла у віці від 3,5 до 8,5 року.

Вхід у печеру Tam Ngu Hao 2

За оцінками вчених, вік зуба становить від 164 000 до 131 000 років — час, коли денисівці, ймовірно, бродили по Азії. Генетичний склад сучасної людської популяції переконливо свідчить про те, що денисівці жили в Південно-Східної Азії приблизно в цей час, хоча фізичні рештки цього виду тут раніше вислизали від учених.

Лише 5 решток денисівців були повністю підтверджені: чотири в однойменній Денисовій печері в Сибіру й один на Тигірському нагір'ї. Через ці мізерні речові докази фахівці досі неймовірно мало знають про денисівців, незважаючи на їхню близьку спорідненість (не кажучи вже про наше історичне схрещування з ними).

"Денисівці та сучасні люди мали спільного предка 700-500 тисяч років тому, потім гілка несучасних людей знову розділилася на 470-380 тисяч років, після чого виникли денисівці та неандертальці", — пояснив провідний автор дослідження з Копенгагенського університету Фабріс Деметер.

200 000 років тому існували п'ять різних видів, що мешкали на одній території: H. erectus, H. floresiensis, H. luzonensis, H. sapiens і Denisovans, плюс шостий — неандертальці, які жили в основному в Західній Європі.

Дослідники з'ясували, що зуб належав дівчинці, яка, швидше за все, померла у віці від 3,5 до 8,5 року

Останнє відкриття може пролити нове світло на цей загадковий вигляд гомініні. Найголовніше, воно показує, що денисівці мали набагато ширший ареал проживання по всій Євразії в пізньому плейстоцені, ніж показують сучасні дані, і змогли адаптуватися до широкого спектру навколишнього середовища.

"Наше дослідження показує, що денисівці жили в широкому діапазоні середовищ і широт і могли адаптуватися до екстремальних умов — від холодних гір Алтаю й Тибету до тропічних лісів Південно-Східної Азії. Генетичні дослідження та скам'янілості показали, що денисівці були пристосовані до високогірного та холодного клімату. Але тепер із нашим відкриттям ми також знаємо, що вони жили в більш теплому та вологому кліматі та на низькій висоті", — підсумували вчені.

Також, на їхню думку, викопний зуб може надати більше інформації. Доктор Деметер зазначив, що він із колегами провів ізотопний аналіз емалі зуба, сподіваючись з'ясувати раціон харчування денисівців, які колись жили на території нинішнього Лаосу. Зараз команда з нетерпінням чекає на результати.

Нагадаємо, що в серпні минулого року дослідники знайшли найближчих родичів денисівців, якими виявилась філіппінська етнічна група. Їхній рівень денисівського походження вищий за 46%.