Собаки протягом багатьох століть були надійними та вірними компаньйонами людей і, як показало нове дослідження експертів, у цьому є наукове обґрунтування.
Собак вперше одомашнили близько 29 000 років тому і відтоді стали одним із найпопулярніших видів домашніх тварин у всьому світі, пише Daily Mail.
Але досі залишалося незрозумілим, чому саме пси стали найкращими друзями людей. Тепер японські вчені з Університету Адзабу вважають, що знайшли відповідь, виявивши дві ключові генні мутації у собак.
За словами вчених, ці мутації, можливо, зіграли роль у їхньому одомашнюванні, знизивши стрес і зробивши цуценят більш розслабленими при взаємодії з людьми.
Попередні дослідження показали, що зміни в різних генах могли зіграти роль в одомашненні собак. Однак до цього часу вченим не вдавалося точно встановити, які саме генетичні мутації це могли бути. Під час одомашнення вони піддавалися сильному відбору за темпераментом, поведінкою та когнітивними здібностями. Проте генетична основа цих здібностей остаточно не вивчена.
У процесі нового дослідження вчені провели експеримент, у якому брало участь 624 домашні собаки. Їх розділили на 2 групи та поставили 2 завдання:
- собаки стародавніх порід — породи собак, аналіз ДНК яких показав найменшу відмінність їхнього генотипу від вовка;
- загальну групу, що включає всі інші породи.
У першому завданні собакам було доручено вирішити, під якою мискою захована їжа, ґрунтуючись на сигналах експериментів, таких як вказування, погляд та постукування. У такий спосіб експерти хотіли перевірити розуміння собаками людських жестів та спілкування.
Результати показали, що у продуктивності між давньою та загальною породами не було значної різниці. У другому завданні собакам потрібно було спробувати відкрити контейнер, щоб отримати доступ до їжі. Під час цього завдання дослідники визначали частоту і тривалість часу, який собака проводила, дивлячись на експериментаторів, що свідчить про їхню соціальну прихильність до людей.
Результати показали, що собаки із групи древніх порід рідше дивилися на вчених, ніж собаки із загальної групи, що дозволяє припустити, що вони були менш прив'язані до людей.
Щоб з'ясувати, чи генетичні мутації можуть пояснити результати, дослідники вивчили відмінності в генах, пов'язаних з когнітивними здібностями у собак.
Це включало гени "гормону любові" окситоцину (OT) та гени рецептора меланокортину 2 (MC2R), який бере участь у виробництві гормону стресу кортизолу. Їхній аналіз показав, що дві мутації в MC2R були пов'язані як з правильною інтерпретацією жестів у першому завданні, так і з частішим поглядом на експериментаторів у другому.
"Ген MC2R був найбільш ефективним для навичок собак у тесті з вибором та вирішенням завдань, що вказує на те, що цей ген міг мутувати на ранньому етапі одомашнення собак", — зазначили дослідники.
Нагадаємо, що раніше дослідники змогли дізнатися, що робить мордочки собак такими чарівними. Як виявилося, велику роль у цьому відіграли люди та анатомічні особливості тварин.