Серце Землі. Вчені з'ясували, коли утворилося внутрішнє ядро планети
Нове дослідження підтвердило чинні припущення про вік найглибшої структури в надрах планети.
Американські вчені провели аналіз стародавніх кристалів гірських порід і за допомогою отриманих даних про їхній магнетизм, тобто зміну магнітної сили, змогли визначити максимально точний вік внутрішнього ядра Землі, повідомляє ScienceAlert.
Наша планета сформувала 4,5 млрд років тому. Вона складається з кори, зовнішнього шару, на якому ми всі живемо, далі йде мантія товщиною 2900 км, а в самому центрі Землі розташоване ядро. Але воно складається з рідкого зовнішнього ядра з розплавленого заліза, товщиною приблизно 2,2 тисяч км і внутрішнього твердого ядра, що складається з заліза та нікелю, діаметром приблизно 1,3 тисяч км.
Внутрішнє ядро — це надзвичайно гаряча сфера, температура якої сягає 5,5 – 6 тисяч градусів за Цельсієм. Дістатись ядра Землі технічно неможливо, тому всі дані про цей об'єкт учені отримують з допомогою вивчення стародавніх гірських порід.
У межах нового дослідження, щоб дізнатися точний вік внутрішнього ядра Землі, вчені з Рочестерського університету, штат Нью-Йорк, вивчили кристали польового шпату, які складають гірську породу під назвою анортозит. Ці кристали є своєрідними реєстраторами змін, які відбувалися в магнітному полі Землі протягом мільйонів років.
Учені порівняли породи віком 565 млн років і 532 млн років та помітили, що кристали відображають зміну магнітної сили, тобто зміну магнітного поля 550 млн років тому. Саме в цей період почалося різке відновлення магнітного поля, яке втратило більшу частину своєї сили 565 млн років тому. Тому вчені вважають, що раніше рідка внутрішня частина ядра Землі затверділа якраз 550 млн років тому, що підтверджує попередні теорії.
"Що стосується магнітного поля, то формування та зростання внутрішнього ядра нерозривно пов'язане зі збільшенням сили магнітного поля Землі. Якби не ядро, то магнітне поле майже повністю б зникло, і ні про який бурхливий розвиток життя, як це сталося 540 млн років тому в результаті Кембрійського вибуху, не могло б і йтися. Зростання внутрішнього ядра і воно саме підтримує в стабільному стані магнітне поле планети, яке захищає все живе на Землі від шкідливого космічного та сонячного випромінювання", — каже Джон Тардуно з Університету Рочестера.
Ще у 2020 році вчені з'ясували, що внутрішнє ядро, швидше за все, складається з двох частин. Усередині більшої сфери розташована менша діаметром приблизно 600 км. За словами Тардуно, в результаті нового дослідження стало відомо, що структура внутрішнього ядра змінилася приблизно 450 млн років тому, коли і з'явилася межа між двома частинами внутрішнього ядра Землі.
Учені вважають, що нові важливі дані про ядро дадуть змоделювати його подальшу еволюцію, а також історія його створення допоможе у вивченні інших планет. Наприклад, якщо йдеться про Марс, то ця планета мільярди років тому втратила своє магнітне поле, а потім і нормальну атмосферу, і таке могло статися і на Землі, якби не втручання внутрішнього ядра в еволюцію планети.
"Якби 550 млн років тому магнітне поле не відновилося, то зараз Земля мала б зовсім інший вигляд, можливо, вона була б схожа на Марс", — говорить Тардуно.
Фокус уже писав про попереднє дослідження цих науковців, які довели, що зростання внутрішнього ядра безпосередньо вплинуло на бурхливий розвиток життя на Землі 540 млн років тому.
Також Фокус писав про те, що згідно з іншим дослідженням американських учених, ядро Землі не просто рухається глибоко в надрах планети, а змінює швидкість свого руху та його напрямок.