Розділи
Матеріали

Космічний телескоп Вебба зробив знімок екстраординарного явища у космосі (фото)

Фото: NASA

На новому зображенні можна побачити подвійну зоряну систему, яка оточена кільцями світла.

Космічний телескоп Вебба зобразив дивовижну особливість у подвійній зоряній системі під назвою WR 140, яка знаходиться на відстані приблизно 5 600 світлових років від нас. Дві зірки на знімку оточені концентричними світловими кільцями, що йдуть у космос. І ці кільця не є чимось незвичайним і цьому є пояснення. Просто вони виглядають дуже оригінально, що ще раз нагадує про те, що у нашому Всесвіті можна ще виявити багато екстраординарних явищ, пише ScienceAlert.

Подвійна зоряна система WR 140 складається з двох дуже рідкісних зірок і знаходиться в сузір'ї Лебедя на відстані 5 600 світлових років від Землі. Взаємодія двох зірок призводить до появи періодичних викидів пилу, які згодом розширюються як своєрідних світлових оболонок навколо цих зірок.

Космічний телескоп Вебба відобразив дивовижну особливість у подвійній зоряній системі під назвою WR 140, яка знаходиться на відстані приблизно 5600 світлових років від нас.
Фото: NASA

Ці оболонки випромінюють світло в інфрачервоному діапазоні, тому дуже чутливі пристрої космічного телескопа Вебба змогли його вловити. Завдяки новим зображенням це явище можна розглянути максимально докладно.

Чим є зоряна система WR 140? Згідно з класифікацією астрономів, вона є подвійною зіркою з вітрами, які об'єднуються. Система складається з двох дуже рідкісних зірок:

  • із зірки Вольфа-Райє, яка має масу, що перевищує масу Сонця в 20 разів;
  • і зірки класу О, яка має масу, що перевищує масу Сонця в 50 разів.
Чим є зоряна система WR 140? Згідно з класифікацією астрономів, вона є подвійною зіркою з вітрами, які об'єднуються
Фото: NASA

Дві зірки у системі WR 140 — це дуже рідкісні зірки, які мають високу температуру поверхні та велику яскравість.

  • Зірки Вольфа-Райє є дуже старими зірками, у яких залишилося мало водню, але багато азоту або вуглецю. Ці зірки дуже швидко втрачають свою речовину і незабаром закінчать своє існування.
  • Зірки класу O — це одні з найважчих зірок, але вони живуть дуже недовго.

Обидві зірки у цій системі випускають у космос зоряні вітри із величезною швидкістю — приблизно 3 тисячі км/с. Саме тому ці зірки втрачають свою речовину, відповідно і масу дуже швидко.

Ще однією особливістю системи WR 140 є те, що дві зірки обертаються навколо одне одного не по кругових, а по еліптичних орбітах. Це означає, що в якийсь момент обертання вони знаходяться дуже близько. За словами вчених, у цей момент відстань між зірками всього на 30% більша, ніж відстань від Землі до Сонця (приблизно 150 млн км).

Ще однією особливістю системи WR 140 є те, що дві зірки обертаються навколо одне одного не по кругових, а по еліптичних орбітах. Це означає, що в якийсь момент обертання вони знаходяться дуже близько
Фото: ScienceAlert

У момент такого зближення зоряні вітри обох зірок стикаються один з одним. В результаті зоряні частинки створюють дуже сильне випромінювання. Також зустріч двох вітрів сприяє утворенню пилу.

Цей пил є формою вуглецю, яка поглинає ультрафіолетове випромінювання обох зірок. Пил нагрівається і виробляє теплове випромінювання, яке зміг зафіксувати телескоп Вебба в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль.

Але зоряний вітер виштовхує цей пил далі в космос і формуються пилові оболонки навколо двох зірок, що світяться. За словами вчених, вони постійно розширюються, але згодом втрачають своє тепло та щільність.

Зірки в системі WR 140 роблять повний оберт навколо один одного за майже 8 років. Тому кожні 8 років вони зближуються та формуються ці кільця. За словами вчених, ці кільця з пилу можна порівняти з річними кільцями дерев, тому на новому зображенні зовнішньої пилової оболонки приблизно 160 років.

Фокус вже писав про те, що космічний телескоп Вебба зробив унікальне зображення далекої галактики, яка представлена у вигляді кільця Ейнштейна і знаходиться на відстані 12 млрд світлових років від Землі.

Що стосується інших досліджень космосу, то як уже писав Фокус, вчені намагалися зрозуміти природу темної енергії і можна поставити під сумнів теорію відносності Ейнштейна. Але це теорія пройшла перевірку на міцність.