Природне диво планети Земля. Який вигляд мають коштовності пляжу на Алясці (фото)
Збільшений під мікроскопом пісок має вигляд блискучого напівдорогоцінного каміння.
Пойнт-Спенсер — місце на Алясці, яке в різний час мало різний вигляд. Іноді воно було сушею, іноді морем. Сьогодні тут учені можуть зробити унікальні знахідки.
Збільшений під мікроскопом пісок має вигляд блискучого напівдорогоцінного каміння, — пише Atlas Obscura.
Це частинки, що становлять широкий спектр мінералів. Вони містять олівін зеленого відтінку, а також синьо-зелений глауконіт і помаранчевий кварц. Ця комбінація чимало розповідає про формування Пойнт-Спенсера.
Роками це місце розташовувалося на понад 800 кілометрів углиб суші. Це було центром Берінгії — суші, що з'єднувала Азію та Північну Америку ще в останній льодовиковий період. Після танення морська вода її затопила. Водночас Пойнт-Спенсер був останньою точкою суші. Покрити вода це місце змогла лише шість тисяч років тому.
Коли формувалася сучасна берегова лінія, то тала вода текла в море через лиман і басейн Імурука. Одночасно в басейн приходила вода з різним матеріалом. Усе мало особливий мінеральний склад. Це включає вулканічні породи, мулистий осад, а також золото з гір Кіглуайк на півдні.
Різноманітні течії створювали своєрідний "гачок" за лиманом. Вони приносили різноманітні шматки каменю, піску й органічних речовин. Усе це розподілялося помірно між півостровом Сьюард і відкритим морем. Так утворилася коса, і сусідня затока Пойнт-Кларенс залишалася вільною від мулу.
Сьогодні відомо, що на цьому місці також раніше процвітала торгівля. Тут знаходили останки віком від 300 до 600 років. Люди намагалися жити тут, незважаючи на тяжкі умови.
У ХХ столітті цим місцем користувалася армія США. Якийсь час тут була найвища споруда на Алясці — радіонавігаційна вежа, проте її демонтували.
Сьогодні в Порт-Спенсері планують побудувати науково-дослідну станцію та новий порт. Але хвилі, що омивають її, завжди залишатимуть низку крихітних коштовностей.
Нагадаємо, раніше Фокус писав про те, що під крижаним щитом Антарктиди знайшли цілий сад гігантських "квітів".