Вісник хаосу. Птах, який жив 66 млн років тому, перекреслив усе, що ми знали про еволюцію пернатих

Вперше скам'янілість була виявлена ще у 1990-х роках колекціонером-любителем скам'янілостей у Бельгії. Виявилося, що птах тупцював по Землі понад 66 мільйонів років тому, незадовго до того, як удар астероїда знищив усіх нептахових динозаврів, пише The Guardian.

Вперше скам'янілість досліджували та описали ще близько 20 років тому, проте сьогодні вчені згадали про давно забутий зразок та вирішили вивчити його ще раз, використовуючи сучасні методи. Результат перевершив усі очікування — у тварини виявили рухоме небо. Ця знахідка повністю перекреслює все, що ми знали раніше про еволюцію пернатих.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами провідного автора дослідження доктора Деніела Філда з Кеммбріджського університету, всі птахи поділяються на неогнатів ("нові щелепи") та палеогнатів ("старі щелепи"). Другі є представниками птахів зі щелепами, що зрослися.

За словами Філда, раніше наука припускала, що древні предки птахів мали зросле небо, як і в деяких представників сучасних птахів, наприклад, страусів і казуарів. Однак згодом пернаті еволюціонували й переважну більшість сучасних птахів, включаючи папуг, курей та качок, розвинули рухливе небо.

Птахи з рухомим небом здатні рухати верхньою та нижньою щелепою незалежно від решти черепа та один від одного. За словами Філда, це робить дзьоб більш гнучким і спритним, значно допомагаючи чепуритися, будувати гнізда або знаходити їжу. Раніше вчені були впевнені, що це відносно нещодавня інновація, але нове дослідження ставить усе з ніг на голову.

Філд зазначає, що нинішнє дослідження цікаве не тільки тим, що припускає, що зросле небо у птахів розвинулося значно раніше, ніж раніше вважали вчені, але й тому, що наполягає на тому, що стародавні предки страусів, наприклад, розвинули небо, що зрослося. За словами Філда, для нього все ще залишається загадкою, чому батьки страусів та їхніх родичів втратили цю корисну форму неба.

Під час дослідження вчені використовували комп'ютерну томографію і виявили, що кістка, яка, як вважалася раніше, була з плеча тварини, насправді була з її неба.

Дослідники назвали птаха, який жив понад 66 мільйонів років тому, на честь римського бога, який дивився назад і вперед — Janavis finalidens. Крім того, поєднання латинських слів "кінцеві" та "зуби" натякає на існування Janavis незадовго до того, як астероїд знищив усіх зубастих птахів.

До речі, вчені припускають, що Janavis жив приблизно в той самий час і в тому самому місці, що й беззуба "диво-курка", яка є найстарішою з найвідоміших сучасних птахів. Проте вчені припускають, що Janavis, схоже, важив у чотири рази більше за курку — близько 6 кілограмів.

За словами Філда, кістки диво-курки не збереглися, проте дослідники вважають, що вона також мала рухливе небо. До речі, вчені також вважають, що саме розміри допомогли предкові курки пережити масове вимирання — передбачається, що саме великі розміри Janavis стали для нього згубними.

Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися, де і коли люди зробили курей свійськими птахами.