Останній промінь зірки, що вмирає: вчені з'ясували, що летіло до Землі 8,5 млрд світлових років
Астрономи стали свідками одного з найдальших свідчень жахливої космічної трапези.
Ще в лютому 2022 року вчені виявили загадковий потік плазми, який подолав гігантську відстань у 8,5 млрд світлових років, перш ніж його зафіксували на Землі. Виявилося, що цим потоком було рідкісне релятивістське випромінювання, яке було останнім "криком" зірки, що вмирала, коли її поглинула величезна чорна діра, пише ScienceAlert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Учені з'ясували, що релятивістське випромінювання, яке спочатку не було охарактеризовано як таке й отримало назву AT2022cmc, було релятивістським струменем, який вирвався з величезної чорної діри, коли та розірвала зірку на частини та "з'їла" її.
"Це одне з найдальших подібних явищ, які відомі науці. Востаннє такий струмінь виявили понад 10 років тому", — говорить Майкл Кафлін із Університету штату Міннесота, що в США.
За словами вчених, такі релятивістські струмені випускає чорна діра лише в 1% випадків, коли відбувається поглинання зірки. Тому AT2022cmc — це надзвичайно рідкісне явище. До того ж це випромінювання було одним із найяскравіших коли-небудь побачених астрономами.
У новому дослідженні сказано, що потік випромінювання вирвався з чорної діри в результаті події, відомої як приливна руйнація. І головною винуватицею цього стала надмасивна чорна діра, що швидко обертається, маса якої приблизно в 500 млн разів перевищує масу Сонця.
Приливні руйнування виникають, коли зірка підходить надто близько до чорної діри, і її гравітація розтягує зірку, розриває її на частини, які потім падаюьб у чорну діру. Зазвичай ця подія відбувається не відразу, а протягом місяців або навіть років, залежно від розміру зірки.
У результаті такого поглинання з'являється випромінювання, що летить у космос майже зі швидкістю світла. Але воно згодом тьмяніє, і його практично неможливо виявити на Землі. Але якщо воно яскраве, як і AT2022cmc, то астрономам може пощастити.
"Коли відбувається поглинання зірки чорною дірою, то іноді не вся її речовина відразу зникає за горизонтом подій, деяка його частина продовжує обертатися навколо чорної діри. Лінії магнітного поля відразу за межами горизонту подій діють як прискорювачі частинок, і деяка частина речовини прямує вздовж цих ліній, а потім відбувається її викид зі швидкістю, близькою до швидкості світла. В основному утворюються два релятивістські струмені, які відлітають у різні прямо протилежні сторони. У випадку з AT2022cmc один із цих струменів був спрямований прямо на Землю", — каже Кафлін.
Учені вважають, що вони можуть отримати багато цінної інформації з цього випромінювання, яке подолало більш ніж половину відстані Всесвіту. Наприклад, досі невідомо, чому під час деяких приливних руйнувань з'являються струмені, а під час деяких — ні. Також неясно, як формуються та ростуть надмасивні чорні діри. Можливо, нові дані допоможуть відповісти на ці запитання.
Ще однією загадкою нашого Всесвіту вважається теоретичне існування червоточин — тунелів крізь простір і час, за допомогою яких можна подолати величезні відстані за мить. Як уже писав Фокус, ученим вдалося створити такий прохід у ході недавнього експерименту.
Також Фокус уже писав про те, що вчені невдовзі зможуть довести альтернативну гіпотезу початкового стану Всесвіту, тобто підтвердити інфляційну модель розвитку космосу.
Як уже писав Фокус, учені виявили чорну діру, яка не вписується в межі наявних теорій.