Земля на початок часів. Як би виглядав світ сьогодні, якби 66 млн років тому динозаври вижили

Все змінилося 66 мільйонів років тому, коли гігантський астероїд врізався в Землю з силою 10 мільярдів атомних бомб і змінив хід еволюції, пише Inverse.

Небо потемніло, життя на планеті вмирало від нестачі сонячних променів — рослини перестали фотосинтезувати й незабаром загинули. Слідом за ними загинули й травоїдні тварини — харчовий ланцюжок зруйнувався. У результаті масове вимирання стерло з Землі близько 90% всіх видів. Планета поринула у темряву, а коли пил осів, усі динозаври, окрім групи птахів, вимерли.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Проте, астероїд, що спричинив загибель динозаврів, став щасливим квитком для людської еволюції. В результаті ссавці, що вижили, зокрема й маленькі протопримати, процвітали, і врешті-решт еволюціонували в нас.

Однак дослідники пропонують зазирнути в історію та уявити світ, у якому астероїд пролетів повз, а динозаври вижили. Можливо, зараз ці гігантські хижаки стали б надрозумними, поставили свій прапор на Місяці, а динозаври-вчені відкрили б теорію відносності або знайшли спосіб зупинити глобальне потепління, а можливо взагалі обговорюють можливість того, що колись ссавці захоплять Землю. Звучить неймовірно, чи не так?

Подібний сценарій може нагадувати дуже посередню наукову фантастику, проте він також порушує глибокі філософські питання — чи випадково людство з'явилося на Землі, чи еволюція все ж таки була неминуча? Міркувати про це взявся Ніколас Лонгріч з Університету Бата.

Сьогодні люди є домінантним видом на планеті — на 7 континентах мешкають понад 8 мільярдів людей розумних. Ми змінили половину суші планети, щоб мати можливість прогодувати себе і займаємо панівне місце на планеті, розвинувши мозок, інструменти, мову та великі соціальні групи.

Ще у 1980-х палеонтолог Дейл Рассел запропонував незвичайний уявний експеримент — уявити, що м'ясоїдний динозавр не загинув від астероїда 66 мільйонів років тому, а перетворився на розумного користувача інструментів. Уявимо, що планетою блукають прямоходячі динозаври з великим мозком і пальцями рук.

Такий сценарій розвитку подій зовсім не можливий, хоча, звісно, малоймовірний. Річ у тому, що біологія тварини обмежує напрямок її еволюції — простіше кажучи, початкова точка завжди обмежуватиме кінцеві точки. Наприклад, якщо кинути коледж, то, ймовірно, не вийде стати нейрохірургом чи юристом, проте цілком можливо збудувати кар'єру художника, актора чи підприємця. Тобто вибір, який ми робимо в житті, неминуче відкриває одні двері й закриває інші. Те саме працює і для еволюції.

За словами Лонгріча, варто звернути увагу на розміри динозаврів — починаючи з юрського періоду динозаври-завроподи, бронтозаври та їхні родичі перетворилися на гігантів, вагою 30-50 тонн і сягали довжиною близько 30 метрів. Це відбувалося на різних континентах, з різним кліматом і в різний час, однак кінцевий підсумок завжди був однаковим для цих динозаврів — вони стали надгігантами.

Дослідники вже знають, що спільною ниткою для всіх надгігантів було те, що вони були зауроподами. Тобто щось у їхній анатомії, чи то легені, плоскі кістки, обмін речовин чи щось інше, послужило поштовхом для розкриття їхнього еволюційного потенціалу. В результаті ця особливість дозволила їм досягти неймовірних розмірів та в рази перевершити будь-які інші види на Землі.

За таким самим принципом спрацював і еволюційний ланцюжок м'ясоїдних динозаврів — вони не раз перетворювалися на десятиметрових багатотонних хижаків. Однак, за словами Лонгріча, динозаври демонстрували слабку тенденцію до збільшення розміру мозку з часом. Юрські динозаври мали крихітний мозок, а через 80 мільйонів років у тиранозаврів і качконосів розвинувся більший мозок. Однак мозок тиранозавра за його гігантських розмірів все ще важив близько 40 грамів, а велоцираптора — лише 15 грамів. Для порівняння, середній мозок людини важить близько 1,3 кг.

Згодом динозаври змінювалися: травоїдні стали більш поширеними, птахи — різноманітнішими, з'явилися довгоногі та швидші особини, розвивалося соціальне життя — динозаври жили стадами та розвинули складні роги для боротьби та демонстрації сили. Однак так чи інакше еволюція здебільшого йшла по колу — приводячи динозаврів до гігантських травоїдних та м'ясоїдних з маленьким мозком.

Лонгріч зазначає, що у динозаврів було майже 100 мільйонів років, проте за весь цей час немає і натяку на те, що вони пішли б якимось радикально новим шляхом, не вріжся в Землю гігантський астероїд.

Вчений припускає, що по Землі також бродили гігантські динозаври з маленьким мозком. Однак важливим моментом є той факт, що ссавцям навряд чи вдалося б витіснити динозаврів, якби астероїд не втрутився в історію.

Цікаво, що ссавці ніколи не розвивали травоїдних чи м'ясоїдних супергігантів, проте неодноразово демонстрували розвиток великого мозку — наприклад, у косаток, кашалотів, вусатих китів, слонів, морських леопардів та людиноподібних мавп.

Цікаво, що деякі нащадки динозаврів, наприклад ворони й папуги, мають дуже складно влаштований мозок. Вони здатні говорити, рахувати й навіть використовувати інструменти, проте найбільший мозок і найскладніша поведінка розвинулася саме у ссавців.

Дослідники вважають, що людська еволюція була будь-якою, але не неминучою — про це свідчить еволюційна історія приматів. Відомо, що коли мавпи досягли Юної Америки 35 мільйонів років тому вони просто розвинулися в інші види мавп. При цьому Північної Америки примати досягали щонайменше тричі й щоразу вимирали з досі невідомих причин. І тільки в Африці примати змогли еволюціонувати на людиноподібних мавп, а через 7 мільйонів років перетворитися на сучасних людей.

Тобто, за словами вчених, навіть після знищення динозаврів 66 мільйонів років тому нашій еволюції знадобилося правильне поєднання можливостей та удачі.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили новий вид динозаврів — з шипами, дзьобом та розміром з кішку.