Обнаружены останки самого древнего современного человека в Европе: может быть это вообще новый вид
Щелепа, яка, як вважалося, належала неандертальцю, може повністю змінити уявлення про еволюцію сучасної людини в Європі.
Ще в 1887 році в місті Баньолас, Іспанія, археологи виявили щелепу і визначили, що вона належить неандертальцю, які в період пізнього плейстоцену населяли цей регіон Європи. Але нове дослідження припускає, що ця щелепа не має стосунку до цих давніх людей. Найімовірніше ці останки належать представнику сучасної людини, а можливо, навіть абсолютно новому виду людей, пише ScienceAlert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами Браяна Кілінга з Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні, США, всі дослідження, які проводилися і в 19, і в 20 століттях, вказували на те, що щелепа, вік якої визначається в діапазоні від 45 тисяч до 66 тисяч років тому, насправді належала неандертальцю. Але новий аналіз вказує на те, що вона могла належати представнику Homo sapiens. І це може бути найстарішим фрагментом анатомії сучасної людини у Європі.
"Вік, форма щелепи, а також її місцезнаходження вказували на те, що це фрагмент кістяка неандертальця. Також у цієї щелепи була одна з головних особливостей сучасної людини — підборіддя", — говорить Кілінг.
У межах нового дослідження американські вчені провели новий ретельний аналіз фрагмента стародавнього черепа, який дозволив виявити всі невідомі подробиці. За допомогою 3D-сканування вчені вивчили не тільки щелепу, але й змогли реконструювати її частини, що бракують. Після цього вони провели порівняння цієї щелепи зі знайденими раніше щелепами неандертальців та сучасних людей.
За словами Кілінга, результати дослідження показали, що ця щелепа не має схожості з щелепами неандертальців. Вона більше схожа на щелепу Homo sapiens, хоча в ній немає підборіддя. Наявність цієї деталі якраз і є відмінністю перших сучасних людей. Крім того, вчені виявили, що кістка має спільні риси із давніми гомінінами, які населяли Європу сотні тисяч років тому.
"Ми порівняли цю щелепу з такою самою, яка належала давній людині, що жила в період між 37 тисяч і 42 тисяч років тому на території сучасної Румунії. Особливістю цієї стародавньої людини є те, що вона мала риси неандертальця, але також мала підборіддя. Аналіз ДНК показав, що ця стародавня людина мала предка неандертальця, що може пояснити наявність змішаних рис. Але щелепа з Баноласа не має нічого схожого з неандертальцем, тому ми вирішили, що цей вид був навряд чи гібридом двох видів», — каже Кілінг.
Після цього вчені зробили порівняння давньої щелепи з останками більш раннього представника Homo sapiens, який жив у Африці і мав менш виражене підборіддя, ніж у сучасної людини.
"У нас є два варіанти: або ця щелепа все ж таки належить Homo sapiens, які невідомі нам, і вони жили разом з неандертальцями на одній території, або ж це гібрид невідомої нам групи Homo sapiens і невідомого нам виду давньої людини. Точно скажу, що дана щелепа не належить неандертальцю", — говорить Кілінг.
За словами вчених, розкрити цю таємницю допоможе вилучення ДНК та її вивчення. Якщо ж знайдена 135 років тому щелепа дійсно належала сучасній людині, то це буде найдавніший Homo sapiens, який відомий науці, яка жила в Європі.
Як уже писав Фокус, вчені вважають, що вогонь "винайшли" не Homo sapiens, а першою розпалила багаття "зоряна людина".
Також Фокус писав про те, що залишки вареної їжі відкрили нові деталі про життя неандертальців.