Земля знаходиться ближче до Сонця і до планети летить величезний потік плазми: чим це загрожує

Згідно з прогнозом учених із Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, вже 5 січня в магнітне поле Землі вріжеться величезний потік сонячної плазми, що призведе до появи не дуже сильної геомагнітної бурі, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Як уже писав Фокус, 4 січня, наша планета наблизилася до Сонця на найближчу відстань в цьому році. Земля цього дня знаходиться на відстані трохи більше, ніж 147 млн км від Сонця, а тому наша зірка здається надто величезною у небі.

Під час свого найближчого підльоту до Сонця Земля знаходиться в точці перигелія, яка відрізняється від точки афелія, тобто тієї, де Земля знаходиться далі від зірки, приблизно на 4,8 млн км.

І саме 4 січня Сонце, мабуть, вирішило "відзначити" цю унікальну подію потужним корональним викидом маси. Це потік плазми, який вирвався із сонячної плями під час чергового спалаху на Сонці. Вчені очікують, що цей потік сонячних частинок досягне магнітного поля Землі вже 5 чи 6 січня.

Зіткнення з магнітним полем Землі, яке якраз і захищає нашу планету від надто небезпечних ударних викидів із Сонця, призведе до появи не дуже сильної геомагнітної бурі у вищевказані дні.

Така буря може спричинити короткочасне відключення зв'язку на планеті, а також може призвести до виходу з ладу енергосистем. Ще одним наслідком того, що сонячна плазма вріжеться в магнітосферу Землі стане поява яскравих полярних сяйв набагато південніше їх звичайної появи.

За словами вчених, зближення Землі та Сонця та поява спалаху на зірці з викидом плазми є абсолютною випадковістю і не є закономірною подією.

Корональні викиди маси, що призводять до появи геомагнітних бур на Землі, виникають в особливих регіонах на Сонці, які називаються сонячними плямами. Коли лінії магнітного поля на поверхні Сонця стають надто заплутаними і раптово розриваються, відбувається спалах, але він не завжди супроводжується, як у цьому випадку, викидами плазми. Якщо сонячна пляма спрямована, як і зараз у бік нашої планети, то потік плазми, що летить крізь космос із величезною швидкістю, врізається у наше магнітне поле.

В останні місяці на Сонці відбувається дуже багато спалахів із корональними викидами маси, і це відбувається не просто так. Річ у тім, що Сонце існує 11-річний цикл його активності з періодами затишшя і максимального підйому. Останній називається сонячним максимумом і наша зірка поступово до нього наближається. Згідно з прогнозами вчених, пік сонячної активності настане в липні 2025 року, а до цього на нашій зірці все частіше відбуватимуться виверження, які викликатимуть геомагнітні бурі різної потужності.

Що стосується перигелія, тобто точки максимально близького розташування Землі до Сонця, то дата цієї події постійно зміщується. Якщо цього року планета знаходиться ближче до Сонця 4 січня, то, наприклад, у 1246 році день зимового сонцестояння і день перигелію збіглися і припали на 21 грудня. А в 6430 році день перигелію збігається з днем весняного рівнодення 20 березня, згідно з прогнозами вчених.

Фокус уже писав про найзначніші прояви сонячної активності у 2022 році, які зокрема можна було відчути і навіть побачити мешканцям Землі.