Понад понад 130 тис. археологічних скарбів. Будівництво метро розкриває багату історію міста Салоніки
Будівництво Салонікського метрополітену допомогло виявити незліченні археологічні скарби стародавнього міста Салоніки.
Місто Салоніки заснував близько 315 року до н. е. македонський цар Кассандр, який назвав місто на честь своєї дружини Фессалоніки, зведеної сестри Александра Македонського. Воно слугувало головним портом для регіонів Македонії та Фракії в сучасній Греції, пише HeritageDaily.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У 168 році до н. е. після падіння Македонського царства місто перейшло під владу римлян та стало важливим торговим центром на Віа Егнатія — римській дорозі, яка з'єднувала Візантію (пізніше Константинополь) з Діррахією.
Пізніше у 293 році н. е. Салоніки стали столицею території, якою правив Галерій Максиміан Цезар, який побудував численні громадські та державні будівлі, включаючи імператорський палац, новий іподром, тріумфальну арку та мавзолей.
З перших років існування Візантійської імперії Салоніки вважалися другим містом в імперії після Константинополя, з населенням 150 000 осіб до середини 12 століття нашої ери під владою імператорів Комнінів.
Під час будівництва станцій "Венізелос" та "Агіа Софія" нового Салонікського метрополітену, розташованого в межах історичного центру міста, археологи виявили понад 130 000 археологічних скарбів з різних періодів історії міста.
Метро проходить по осі головного історичного проспекту через Салоніки, який починався біля Золотих воріт (Порта Ауреа), сьогоднішня площа Вардаріо, і закінчувався біля воріт Кассандріотік, сьогоднішня площа Синтрівані.
Команда, яка проводить розкопки на станції Венізелос, виявила декуманус (дорога, орієнтована зі сходу на захід, яка була однією з основних магістралей через місто), а також візантійський проспект та архітектурні залишки будівель 15-17 століть.
Розкопки на станції "Агіа Софія" виявили фундаменти елліністичних і римських будівель, таких як німфей, мармурова площа, велика мозаїка з геометричними візерунками, брукована дорога з колонадами, лазня, що обігрівається системою гіпокауст (підлогове опалення), а також лінія торгових крамничок і майстерень візантійського періоду.
Раніше Фокус писав про багатовікову споруду етрусків, яку знайшли в Італії.
А також про гігантський зал часів правління вікінга Гаральда I Синьозубого, короля Данії та Норвегії з 958 по 986 рік нашої ери.