"Кришка" від нагрівання. Учені розповіли, що необхідно для формування нового морського льоду
Дослідники вважають, що важливу роль у цьому процесі відіграє не лише температура, а ще одна властивість поверхневих вод.
Відомо, що на утворення полярного морського льоду впливають низькі температури у зимові місяці. Однак нове дослідження припускає, що не все, є ще щось, що навіть важливіше, пише Sci Tech Daily.
Нове дослідження групи вчених із Ґетеборгського університету передбачає, що сіль відіграє важливу роль у формуванні полярного морського льоду, по суті, вона допомагає створити якусь "кришку", яка працює як захисний бар'єр від нагріву.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!
Доведено, що морський лід формується в зимові місяці через низькі температури, проте опускання холоднішої і щільнішої води за ідеєю мало б повернути теплішу воду на поверхню і тим самим запобігти утворенню льоду. У новому дослідженні вчені спробували розібратися, чому цього не відбувається насправді. Відповідь виявилася досить простою — вся справа в солі.
За словами співавтора дослідження професора фізичної океанографії Фаб'єна Роке, вся справа в тому, що поверхневі води менш солоні через надходження прісної води від льодів та опадів, що тануть на полюсах. При цьому різниця солоності поверхневих і глибших вод по суті відіграє найважливішу роль у формуванні морського льоду за низьких температур на полюсах. Простіше кажучи, якби не різниця між поверхневими та глибокими водами, вона не стала б розшарованою і врешті-решт вода просто змішувалася б і запобігала утворенню льоду.
Поверхневі води з їх меншою солоністю по суті створюю "кришку", яка затримує теплу воду та не дозволяє їй підніматися на поверхню. Без цієї своєрідної "кришки" лише низьких температур було б недостатньо для заморожування теплої води, що постійно рухається.
Дослідники зазначають, що міцність цієї "кришки" пов'язана з унікальними властивостями морської води. У прісній воді вода холодніша за 4 градуси Цельсія матиме меншу щільність, а тому залишатиметься на поверхні та перетворюється на лід, не змішуючись з водою з глибин. Водночас в океані солона вода має найменшу щільність за температури замерзання -2 градусів Цельсія. Однак щільність води набагато менше залежить від температури в холодній воді, ніж у теплішій, що дуже цікаво для рідини.
За словами Роке, чим ближче ми знаходимося до полюсів, тим важливішу роль тут відіграватиме солоність — саме вона запобігає перемішуванню і вирівнюванню температури води.
Дослідники вважають, що це відкриття вкотре дає зрозуміти наскільки важливу роль особливі властивості молекули води відіграють для клімату нашої планети. Виходячи з того, що полярний морський лід по суті сам собою є важливим фактором, що перешкоджає парниковому ефекту, адже він відбиває сонячне світло, нам необхідно більше дізнатися про те, як він утворюється і які ідеальні умови для цього потрібні.
Роке також зазначає, що через зменшення площі морського льоду "захисна кришка" нижчої солоності стає дедалі слабшою, а отже більше вуглецю потраплятиме в атмосферу. Однак існує сценарій за якого тепла вода приведе до збільшення прісної води в полярних морях у міру танення льодовиків, потенційно це збільшить кількість опадів, потім збільшиться різниця в солоності, а це сприятиме утворенню нового морського льоду. Втім вчені вважають, що поки що складно припустити за яким саме сценарієм розвиватимуться події.
Раніше Фокус писав про те, що бобри гризуть тундру з усіх боків, перекроюючи Арктику: наслідки вже видно навіть з космосу.