Дитяча безпосередність. Учені з'ясували, як людям вдалося приручити інших тварин
Дослідники допомагають, що саме альтруїзм щодо інших видів дозволив людям процвітати.
Дослідники спостерігали, як малюки взаємодіють із доброзичливими собаками, та дійшли висновку, що наше бажання протягнути руку допомоги поширюється на тварин із ранніх років. Учені навіть припускають, що саме це колись допомогло нашим предкам приручити інших тварин, пише The Guardian.
За словами антропологині-еволюціоністки та першої авторки дослідження Рахни Редді, яка працює в Гарвардському університеті й Університеті Дюка, дослідників зацікавило те, як рано проявляється наш альтруїзм. Учені виявили, що малюки не тільки можуть розуміти бажання собак, а й готові допомагати їм, незважаючи на те, що шанси, що тварини повернуть їм "послугу", мізерно малі.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Редді зазначає, що від початку нашого розвитку ми демонструємо схильність поводитися просоціально щодо інших людей, намагаючись зрозуміти, що відбувається в них у голові. Антропологиня також зазначає, що навіть малюки демонструють мотивацію та здатність поширювати "поведінку допомоги" на інших тварин.
Тепер дослідники вважають, що саме ця доброзичлива поведінка в дітей, які фактично тільки вчаться ходити й говорити, колись допомогла процвітати людям у всьому світі. Вчені вважають, що альтруїстичні дії, у тому числі й залишення їжі для тварин, можуть лежати в основі тактики з одомашнення різних видів тварин, у тому числі кішок, собак, корів, свиней, овець і коней. Наприклад, попередні дослідження показують, що собаки генетично відокремилися від вовків ще 23 тисячі років тому — саме стільки налічує наша еволюційна історія з цими тваринами.
За словами Редді, одомашнення тварин насправді стало важливим етапом життя людини та відіграло важливу роль у нашому виживанні та процвітанні. Учена зазначає, що досі залишається загадкою, як саме ми дійшли до одомашнювання тварин, проте цей новий доказ, мабуть, може пролити світло на ці події.
У ході дослідження вчені відібрали 97 дітей віком від 20 до 47 місяців, а потім спостерігали, як вони взаємодіють із трьома доброзичливими собаками на прізвисько Фіона, Генрі та Сеймур. Дослідження відбувалося в дитячій лабораторії Мічиганського університету. У ході експерименту вчені кидали іграшки чи ласощі поза досяжністю тварин — за перегородку з боку малюка та спостерігали.
Учені виявили, що діти вдвічі частіше віддавали іграшки та ласощі тваринам, коли собаки виявляли до них інтерес — наприклад, скиглили чи намагалися вхопитися за предмети. Дослідження показує, що:
- діти допомагали в 50% випадків, коли собаки цікавилися предметом;
- діти допомагали у 25% випадків, коли тварини не цікавилися предметом.
Крім того, дослідники виявили, що малюки з більшою ймовірністю допомагали тваринам, якщо в їхній сім'ї є вихованець, якщо тварина поводилася живіше та якщо на кону був "смаколик", а не іграшка.
За словами старшого автора дослідження професора Генрі Веллмана, раніше вчені виявили, що малюки щосили намагаються допомогти людям, що борються, навіть незнайомим. Проте вчені не знали, чи проявляється це лише стосовно людей, які могли б допомогти у відповідь, чи й до інших тварин. Тепер дослідники вважають, що маленькі діти здатні "читати" собак і допомагати їм у разі потреби.
Зазначимо, що надалі дослідники планують відповісти на запитання, чи настільки добрі малюки до інших тварин, наприклад, котів, кроликів, курей, корів і коней.
Раніше Фокус писав про те, що виявляється, люди можуть зрозуміти, що "говорять" тварини.