Знемагають від спеки. Вчені з'ясували, навіщо у спекотний день єхидни пускають бульбашки з соплів

Чого тільки не зустрінеш в австралійській глибинці найспекотнішого дня — десь коала обіймає в обіймах прохолодні гілки евкаліпта, десь під землею в норі ховається вомбат, кенгуру плює собі на зап'ястя, охолоджуючи кровоносні судини, а ближче до берега морські котики на скелях пісяють собі на ласти, пише Science Alert.

Представники місцевої фауни буквально готові піти на все, щоб хоч трохи охолонути. Десь серед них ховається і єхидна, якій, втім, зовсім не потрібно пісяти чи плювати на себе, щоб відчути трохи прохолоди.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Ці загадкові звірята надають перевагу іншому проведенню часу — вони пускають мокрі бульбашки з соплів. Раніше вчені недооцінювали таку поведінку тварин, проте виявилося, що в ній набагато більше сенсу, ніж ми могли б припустити раніше.

У новому дослідженні вчені з Університету Кертіна в Австралії виявили, що ці колючі звірята, щоб охолонути, використовують різкі видихи. Збоку може здатися, що вони просто пускають бульбашки з соплів, проте насправді вони пускають бульбашки з носа, які лопаються на його кінчику та зволожують його, тим самим знижуючи температуру тіла єхидни.

У порцесі дослідження вчені спостерігали короткодзьобу єхидну (Tachyglossus aculeatus), проте відомо, що подібний метод охолодження також використовують і інші види ехидн.

За словами співавтора дослідження, екофізіолога Крістіна Купера, коли бульбашка лопається, волога потрапляє на кінчик носа, потім вона випаровується та охолоджує їхню кров. Фактично це означає, що ніс єхидни працює як випарне вікно.

Зазначимо, що вчені давно цікавилися питанням, як єхиднам вдається вижити у спекотному австралійському кліматі. У ранніх дослідженнях вчені вже з'ясували, що ці колючі звірята насправді мають відносно низьку термостійкість, а тому не повинні були б виживати при температурах вище 35°C. Проте все ж таки роблять це, навіть за більш високих температур.

Під час дослідження вчені не рідше одного разу на місяць вимірювали температуру 124 короткоклювих ехидн у дикій природі, для цього вони використовували інфрачервоні термографічні камери. Крім того, вчені фіксували і температуру навколишнього середовища. Зіставивши показники, вчені виявили, що у деяких частинах Західної Австралії температура тіла єхидн становила близько 30°C, тоді як температура довкілля досягала близько 47°C.

Вчені виявили, що найгарячішою частиною тіла єхидн, як правило, був ніс, тоді як найхолоднішою — кінчик дзьоба, або носа. На інфрачервоних зображеннях найбільш прохолодні ділянки тіла звірят відзначені блакитно-фіолетовим кольором, а найтепліші — червоним, помаранчевим та жовтим. Виходить, що єхидні зберігають тепло у своїх хребтах і виділяють його з областей без шипів, наприклад, живота та ніг.

Фактично, щоб позбавитися надлишкового тепла єхиднам необхідно притиснути живіт і лапи до прохолодної землі. Проте ніс звірят працює інакше. Дослідники знають, що під поверхнею дзьоба єхидни знаходиться пазуха, заповнена кровоносними судинами. Вчені припускають, що єхидна виділяє надлишкове тепло у свою кров, випаровуючи вологу на носі.

Раніше Фокус писав про те, що в Австралії єхидна влаштувала погром в алкомаркеті і заснула п'яна.