Розділи
Матеріали

Бджолиний апокаліпсис. Учені перевірили твердження про масове вимирання бджіл на Землі

Фото: Guardian | Медоносним бджолам не загрожує вимирання. Тоді як хвороби, паразити й інші загрози є проблемою.

Учені розповіли про масштаби скорочення популяції бджіл, наслідки цього для людини й альтернативні способи запилення.

Запилювачі, такі як бджоли, метелики та пташки, відіграють найважливішу роль у нашій екосистемі, сприяючи розмноженню рослин і забезпечуючи виробництво сільськогосподарських культур. Проте в останні роки виникла стурбованість щодо можливого скорочення популяцій запилювачів і того впливу, який це може вплинути на довкілля та сільське господарство, пише Genetic Literacy Project. Ця стурбованість призвела до появи міфу про "бджолопокаліпсис", який стверджує, що популяції запилювачів скорочуються, і це може призвести до глобальної продовольчої кризи.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Проте нещодавно вчені розібрали твердження про крах запилювачів і пролили світло на реальний стан справ. У їхній статті зазначається, що хоча деякі види запилювачів дійсно пережили скорочення популяції, загальна тенденція складніша та сповнена більших нюансів, ніж простий колапс.

Наприклад, популяція медоносних бджіл в останні роки фактично зросла, а загальна кількість вуликів у США у 2020 році досягла 22-річного максимуму. Крім того, у той час, як чисельність деяких видів диких бджіл скоротилася, чисельність інших збільшилася, а деяких залишилася стабільною. Те саме справедливо й для інших запилювачів, таких як метелики та птахи.

Крім того, у статті зазначається, що вплив скорочення чисельності запилювачів на сільське господарство часто перебільшується. Хоча запилювачі дійсно необхідні для виробництва деяких культур, таких як мигдаль і чорниця, більшість сільськогосподарських культур не залежать від запилювачів. Крім того, фермери можуть використовувати альтернативні методи запилення, такі як ручне запилення та використання домашніх медоносних бджіл для забезпечення виробництва сільськогосподарських культур.

У статті також підкреслюється складність факторів, що сприяють скороченню чисельності запилювачів, серед яких втрата довкілля, використання пестицидів і зміна клімату. Усунення цих факторів вимагає багатогранного підходу, включаючи відновлення довкілля, використання альтернативних стратегій боротьби зі шкідниками та скорочення викидів парникових газів.

Учені підсумували, що хоча побоювання щоодо скорочення чисельності запилювачів обґрунтовані, міф про "бджолопокаліпсис" є надмірним спрощенням проблеми. Реальність така, що популяції запилювачів складні й динамічні, деякі види збільшуються, деякі зменшуються, інші залишаються стабільними. З іншого боку, вплив скорочення чисельності запилювачів на сільське господарство часто перебільшується, і є альтернативні методи запилення. Для усунення факторів, що сприяють скороченню чисельності запилювачів, знадобиться багатогранний підхід, а для того, щоб спрямувати ефективні зусилля щодо збереження популяції, необхідне глибше розуміння проблеми.

Раніше Фокус писав про прорив у захисті медоносних бджіл. США вперше схвалили вакцину від смертельної хвороби цих комах.