Якоб і Вільгельм Грімм не лише подарували світові одних з найулюбленіших персонажів, але й були новаторськими німецькими вченими, які ризикували своїм життям і репутацією, щоб виступити проти тиранічного короля.
Попелюшка, Гензель і Гретель, Червона Шапочка і Білосніжка — це лише деякі з персонажів, улюблених поколіннями дітей і дорослих. Завдяки казкам та різноманітним кіно- та телевізійним адаптаціям ці персонажі міцно увійшли в світову уяву. Однак і двоє братів, які зібрали місцеві легенди та сформували з них розповіді також отримали неймовірну славу. Про них розповідає Grunge.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Що цікаво, брати Грімм, зокрема, завдячують своєю популярністю одному британському вченому, що переклав їхню книгу "Дитячі та сімейні казки" (нині ж більше відома як "Казки братів Грімм") англійською мовою у 1823 році.
Трагічна смерть
Вважається, що з раннього дитинства бати Грімм були нерозлийвода. Вони поділяли спільні інтереси та смаки. Якоб народився 4 січня 1785 року, а його брат Вільгельм — трохи більш ніж через рік, 24 лютого 1786 року. Виросли ж хлопці в Ганау, Німеччина.
Дитинство майбутніх казкарів переповнювалося привілеями як старших синів Філіпа Вільгельма. Вони обоє здобули чудову освіту, а життя, здавалося б, ішло лише вгору. Однак взимку 1796 року, коли Якобу було 11 років, не трагічно не помер їхній батько від запалення легенів.
Змушена переїхати, їхня мати забрала з собою сім'ю, щоб бути ближче до родини. Двоє старших хлопчиків жили зі своєю тіткою, Генрієттою Ціммер, чиї зв'язки з королівським двором допомогли влаштувати їх до престижної середньої школи.
Як завжди буває в таких закладах, інші учні жорстоко знущалися з братів. Однак останні не лише не здалися перед лицем труднощів, але й досягли успіху, закінчивши школу кращими у своєму класі.
Перша збірка казок
Обоє хлопців навчалися філософії й праву в Марбурзькому університеті, що цілком очевидно мало б призвести до наслідування батька та подальшій роботі на державній службі. Однак одного ранку у них прокинулися нові бажання та пристрасті. Двадцятирічні, вони почали лінгвістичні та філологічні дослідження, які завершаться потім законом Гріммів та збиранням і виданням народних казок.
Вони почали збирати різні усні народні казки Німеччини, щоб зберегти їх і передати наступним поколінням. Окрім цього, чоловіки поставили собі за мету виявити культурні спільності між германськими народами.
Працюючи над своїми джерелами, брати Грімм намагалися максимально точно записати та передати історії. Під час роботи над першою збіркою "Дитячі та сімейні казки" вони жили в різних містах, а тому їм приходилося координувати власні дії листами, збираючи казки та редагуючи їх.
Зрештою у 1812 році, коли їм вдалося опублікувати завершену книгу, вони позиціювали її як наукову працю, а не як дитячу.
Усе завдяки перекладу
Спочатку все починалося не так успішно. Берлінський видавець Реймер надрукував лише 900 примірників першого тому казок, який все ж розійшовся досить непогано. Через два роки запланували випустити другий том.
Однак у 1823 році британський юрист і письменник Едгар Тейлор взявся за переклад книги. До того ж вони містили ілюстрації Джорджа Крукшанка.
Свій переклад письменник назвав Німецькі популярні історії", і це стало першим перекладом казок братів Грімм англійською мовою.
Щоб зробити розповіді більше дитячими, Тейлор згладив "гострі" моменти та найжорстокіші сцени, а також забрав згадки про диявола, замінивши велетнем. "Пом'якшена" версія збірки казок отримала небачену популярність. Зрештою, його версія також повпливала й на подальші перевидання самого оригіналу.
Брати не лише збирали та редагували легенди та історії. Якоб Грімм був великим вченим, який опублікував книги з міфології і допоміг закласти основи германської філології, вивчення історії мов.
Вільгельм, окрім того, що протягом багатьох років продовжував редагувати свої казки, також працював над середньовічною німецькою поезією.
А в останні роки свого життя вони обоє працювали над словником німецької мови, перший том якого опублікували 1854 році.
Як щодо політики?
1837 рік, коли вони обоє працювали професорами Геттінгенського університету, ознаменувався для них і сферою політики.
Разом з п'ятьма іншими професорами брати підписали лист-протест, який здійняв хвилю обурення студентів університету по всій Німеччині. Вони протестували проти скасування ліберальної конституції, яку тодішній правитель вважав "надто ліберальною".
Відомих як Геттінгенська сімка, усі професорів звільнили з їхніх посад, а Якова та ще двох змусили виїхати з країни.
Зрештою вони обоє покинули Геттінген і переїхали на три роки спочатку до Касселя, а згодом у Берлін. Попри наявні суперечки з королем Ганновера, брати обростали репутацією в наукових колах, що зрештою Фрідріх Вільгельм IV, король Пруссії, особисто запросив їх вступити до Королівської академії наук.
Так Якоб і Вільгельм почали викладати в університеті.
Вплив братів
Якоб так і залишився до смерті холостяком, а його брат, Вільгельм, одружився з Дортхен Вільд. У них народилося четверо дітей.
Вільгельм продовжував редагувати їхні казки, які були настільки популярними, що стали наступною книгою після Біблії в німецькомовних країнах.
Молодший брат помер у 1859 році, а Якоб — у 1863 році. На сьогодні їхні казки перекладені усіма основними мовами світу — понад 160.
Хоча брати Грімм не ставили собі за мету зробити книгу для дітей, отримані результати їх задовольнили.
"Я не писав казку для дітей, хоча я радію, що вона їм сподобалася; але я не працював би над нею із задоволенням, якби не вірив, що вона може з'явитися і бути важливою для поезії, міфології та історії для найсерйозніших і найстарших людей, а також для мене самого", — написав Якоб.
Раніше Фокус розповідав про "Лестерський кодекс" — знамениту книгу, яка містить у собі наукові праці, ескізи, схеми та нотатки відомого мислителя епохи Відродження Леонардо да Вінчі.