Столітні забобони: у що вірили моряки сотні років тому

Моряки — вкрай забобонні, принаймні, були такими у минулі століття. Це не дивно, адже відпливаючи у довге плавання тоді не зрозуміло, чи вдасться повернутися і все пройде добре, тому вони шукали спосіб заспокоїтися, побачивши свою доля у різноманітних прикметах. Татуювання, які приносять удачу, розбита яєчна шкаралупа як захист від відьом та носіння сережок — це лиш частина їхніх забобонів, повідомляють Grunge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Морські забобони, ритуали, прикмети та знаки дійсно часто дивні на вигляд. Через те, що ці особливі вірування передавалися з уст в уста, важко відслідкувати, звідки вони походять, й часто є випадки, коли якусь прикмету просто приймають, як аксіому, без чіткого пояснення.

Каул новонародженого приносить удачу

Насамперед, варто розібратися, що таке "каул". Це частина мембрани, яка може покривати голову новонародженої дитини, через що і отримала свою назву — "caul", що в перекладі означає "капюшон". Таке явище є вкрай рідкісним та трапляється менш ніж у 1-му випадку на 80 тисяч пологів.

У середньовіччі народження дитини з каулом вважалося ознакою того, що дитині судилося досягнути висот та стати відомою. Згодом це вірування розвилося: люди почали вважати, що володіння каулом приносить удачу та захищає від утоплення.

Часто жінки продавали каули морякам за великі гроші. Не дивно, що моряки хотіли обзавестися таким чудодійним амулетом, оскільки він мав захисти їх від найбільшої морської небезпеки.

Схожі вірування є у багатьох народів, зокрема добре відома фраза "народився у сорочці" чи польский варіант "w czepku urodzony/a" ("народжений у капелюсі"), які походять саме від мембрани, яка обгортає немовля. Проте, не у всіх віруваннях каул був добрим знаком: румуни вважали, що такі діти після смерті можуть стати стригоями (назва походить з латині, від слова "strī̆ga", яке означає злого духа та додавання до нього суфікса "-оі"), неспокійними духами, які поверталися після смерті, щоб полювати на живих.

Хай там як, на думку моряків, цей амулет був неймовірно цінним: доходило до того, що вони зашивали каул в одяг, щоб не втратити та часто один і той самий каул міг слугувати кільком поколінням моряків, які після "виходу на пенсію" продавали його підростаючому поколінню. Такі каули цінувалися ще більше — якщо моряк зумів дожити до старості, отже амулет дійсно працював.

Розбита яєчна шкаралупа проти відьом

Цей забобон старіший за попередній: його коріння сягає часів античного Риму. Вважається, що вперше цей ритуал описав ще у першому столітті Пліній Старший, римський історик та державний діяч Римської імперії. Він стверджував, що яєчну шкаралупу треба обов’язково розбивати, оскільки це захищає від відьомських проклять.

Здавалося б, зв’язку між античними відьмами та моряками немає, проте якщо згадати книгу Реджинальда Скотта, англійського члена парламенту 16-го століття, "Відкриття чаклунства", то все стає на свої місця. В книзі, виданій у 1584 році, описуються способи, якими творилося різне чаклунство та різні вірування пов’язані з нечистю, зокрема і те, що відьми могли плавати морями, використовуючи нерозбиту яєчну шкаралупу замість човнів.

Скотт не розділяв ідеї існування відьом та вважав звинувачення у відьомстві нераціональними та антихристиянськими, проте його книга є важливим джерелом тодішніх вірувань, поширених серед народу.

Саме тому моряки вірили, що яєчна шкаралупа обов’язково мусить бути розчавлена, щоб відьми не могли ними скористатися та нашкодити морякам у морі.

Татуювання на удачу

Безліч людей вкладають у татуювання приховане значення, і моряки не є винятком. Часто татуювання моряків мали різні значення. Наприклад, зображення ластівки на грудях означало, що моряк пройшов 5000 морських миль, а дві ластівки свідчили про подорож у 10 тисяч морських миль. Окрім того, що татуювання можуть означати якісь досягнення, деякі з них призначені для того, щоб забезпечити удачу своїм носім.

Наприклад, компас міг означати, що моряк зможе знайти дорогу додому, таке ж значення мала зірка. Свиня та півень, зазвичай витатуйовані на ногах (свиня на лівій, а півень на правій), були захистом від утоплення, оскільки згідно однієї історії ці тварини вижили після корабельної аварії.

Також такими захисними символами були й хрести, моряки вважали, що татуювання хрестів на ногах мають захисти власника від акул, якщо він опиниться за бортом.

Червоне небо — вісник погоди

"Червоне небо ввечері до хорошої погоди, червоне небо вранці — до поганої". Ця прикмета, поширена не тільки серед моряків, вже випробувана часом. Хоча можна подумати, що вона пов’язана з чимось надприродним, насправді у ній криється більше науковості, ніж здається.

Розгадка приховується у фізиці: сонячне світло складається усіх кольорів світла різної довжини хвиль. Важливими є те, що синє світло розсіюється легше, ніж червоне. Тобто, коли світло проходить через більшу кількість частинок, синій спектр розсіюється і залишається червоний.

Якщо врахувати те, що повітряні потоки мають тенденцію рухатися із заходу на схід, високий тиск означає ясну погоду, а низький — погану, то стає зрозуміло, що червоне вечірнє небо вказує на високе скупчення часточок у повітряних потоках, й наближається гарна погода. Ранкове червоне небо вказує на протилежну ситуацію — можливий шторм.

Лікувальні сережки

Багато хто чув історії про те, що пірати носили сережки, щоб було чим оплатити їхні похорони після смерті. Проте у цього аксесуара є дещо давніша історія. Така мода була не тільки серед морських розбійників, але й серед звичайних моряків, проте трохи з іншою метою.

В середні віки золото, за повір’ями, мало лікувальні властивості: часто використовувалися препарати, які містили у собі золото, оскільки вважалося, що воно може лікувати сліпоту, серцеві захворювання, морську хворобу та інші захворювання. Тому така прикраса була б корисною для моряка, забезпечуючи йому гарне здоров’я.

Згодом віра в чудодійні властивості золота ослабла, і воно дійсно стало платою за похорони моряка. Часто вони навіть наносили гравіювання з назвою рідного міста, щоб їх поховали саме там. Так, моряки могли сподіватися на гідне поховання, незалежно від того хто і де знайде їхнє тіло. Головне, щоб людина була із совістю.

Вбити альбатроса — до біди

Згідно деяких моряцьких вірувань — альбатроси це птахи, які бережуть корабель та його команду від небезпек. Дехто з моряків вважав, вони були втіленням заблукалих душ чи навіть душами тих моряків, які вже давно померли. Тому не дивно, що вбивство цього птаха обіцяло великі проблеми.

Таке вірування спостерігається у поемі Сеюела Колріджа 1834 року — "Поемі про старого моряка". В цій історії розповідається про старого моряка, який вбив альбатроса, що супроводжував корабель та проводив його через різноманітні небезпеки.

Як наслідок, на морі встановився штиль, через що вітрильник втратив здатність рухатися. Інші моряки, вбачаючи у цьому провину їхнього побратима, повісили йому на шию тіло альбатроса. Проте, це не допомагає і зрештою всі, окрім винуватця, помирають, а корабель в кінці-кінців йде на дно. Старий моряк ж залишається живим, врятований янголами, щоб спокутувати свій гріх та розповідати свою історію.

Хліб — це не тільки їда

Хоча хліб і виглядає безневинним, проте насправді існує багато прикмет, пов’язаних з ним. Це не дивно, оскільки впродовж тисячоліть він був джерелом їжі, відіграючи величезну роль у виживанні культур по всьому світі.

Одне з таких вірувань полягає в тому, що хліб, спечений у Страсну п’ятницю, приносить щастя. Також моряки часто кидали хліб у море, сподіваючись так покращити погодні умови. Якщо ж моряки не приносили хліб в жертву, то це могло призвести до нещастя.

Свист на морі — погана ідея

Багато хто чув приказку: "Не свисти, грошей не буде". Згідно з віруваннями моряків, це далеко не найгірше, до чого може призвести свист. Здебільшого, свист був під прямою забороною, оскільки міг викликати шторм та небезпечний вітер, або ж навіть прикликати диявола.

Причина цих вірувань криється у давніх культурних традиціях: свист у багатьох культурах був пов’язаний з чимось поганим, ним можна викликати злих духів, привидів померлих, нещастя чи безгрошів’я. Є багато варіацій наслідків свисту, проте всі вони погані.

Ця заборона зберіглася і до наших часів, правда, вже у вигляді традиції та з практичними причинами: свист може бути засобом спілкування в екстрених ситуаціях. Водночас, гучний свист може розбудити моряків, які сплять під палубою, що, безумовно, матиме погані наслідки для свистуна.

Перейменовувати корабель заборонено

Іменам приділяють багато значень у всіх культурах та епохах: вони завжди мали сакральне значення і часто їх навіть не можна було повідомляти чужинцям. Важливість імен властива не тільки людям, а й кораблям.

Як вважають моряки, перейменування корабля — це найкращий та найпевніший спосіб прикликати нещастя. Причиною цього є легенда про те, що всі імена кораблів зберігаються у "Книзі безодні", якою керую сам Посейдон. Тому, коли ім’я корабля змінювали, це прирівнювалося до спроби обдурити бога, що, звісно, було не в інтересах моряків.

Відомо, що цього правила моряки дотримувалися впродовж всієї епохи вітрильників, починаючи з середини 16-го століття до середини 19-го століття. Проте, вже тоді ці вірування були поширені, тож, ймовірно, вони сягають своїм корінням в античність.

Банан — причина біди

Здається, що єдина небезпека бананів — це ймовірність послизнутися на їхній шкірці. Проте моряки вважали, що ці фрукти є причинами бід на кораблях.

Такі забобони виникли в 1700-х роках, коли розпочалася активна торгівля бананами. Це може бути перебільшенням, оскільки деякі джерела вказують, що насправді торгівля цими фруктами розквітла 1800-х роках. А проте, багато кораблів, які перевозили банани спіткала нещаслива доля: корабельні аварії та пожежі. Кораблі, які натрапляли на місце події, бачили дещо моторошну картину: море плаваючих бананів і жодних слідів корабля, який їх перевозив.

Це марновірство ґрунтувалося на реальній небезпеці: оскільки банани швидко дозрівають, в них досить швидкий процес гниття. Через це виділяється етилен, який змушує швидше гнити інші фрукти в трюмі, а спирти, отримані внаслідок цього є легкозаймисті. Неважко здогадатися, що гази в трюмі часто вибухали від найменшої іскри.

Окрім цього, в бананах часто могли ховатися павуки та інші небезпечні комахи, укуси яких могли спричинити хвороби чи навіть смерть серед моряків.

Раніше Фокус розповідав про корабель, який міг змінити історію, забравши на дно короля Британія.

Також ми писали про пароплав "Саванна", який першим перетнув Атлантичний океан, використовуючи парову тягу.