Найважливіший торговельний центр бронзової доби: вчені виявили багатства древнього Кіпру (фото)

Археологи з Гетеборзького університету завдяки проведеним розкопкам змогли виявити, що завдяки наявності бажаного металу міді та захищеному розташуванню невеличке кіпрське поселення Хала Султан Текке з часом переросло в один із найважливіших торговельних центрів пізньої бронзової доби. Результати дослідження фахівців вкотре надає докази важливості міста бронзового віку в перший період міжнародної торгівлі в Середземномор'ї, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Петер Фішер, почесний професор факультету історичних досліджень Гетеборзького університету, а також керівник розкопок, ділиться: "Нам вдалося знайти чимало привезеної кераміки та предметів розкоші із золота, срібла, слонової кістки та напівкоштовних каменів. А це надає докази, що виготовлена у місті мідь була торговим товаром із високим попитом".

Шведська кіпрська експедиція — це дослідницький проєкт, започаткований у 1927 році. Дослідники мають на меті скласти мапу археологічної історії острова. Остання експедиція під керівництвом Петера Фішера в Хала Султан Текке, біля сучасного міста Ларнака (Кіпр), розпочалася у 2010 році і тривала 13 сезонів.

Їхні результати показали, що місто займало щонайменше 25 гектарів, 14 з яких складали його центр. Навколо нього розміщувалася міська стіна. Однак археологам вдалося виявити предмети з цього періоду і на віддаленішій території.

Петер Фішер розповідає: "Нові дослідження та проведені розкопки дають нове уявлення про розміри міста. Тепер відомо, що Хала Султан Текке було набагато більшим, а його площа складала від 25 до 50 гектарів. За мірками того періоду його можна вважати досить великим тогочасним містом. Здебільшого на цій території древні поселення розросталися лише на кілька гектарів".

Найбільший виробник міді

У бронзовому віці Кіпр з гордістю займав перше місце з виробництва міді у всьому Середземномор'ї. Цей метал поєднували з оловом та використовували для виготовлення інструментів, зброї та ювелірних виробів задовго до освоєння заліза.

"Знайдені залишки плавильних пічок, ливарних форм та відходів у місті свідчать про широке виробництво міді. Саму руду, яку привозили для виготовлення металу, видобували в шахтах у сусідніх горах Троодос. Майстерні через велику кількість сажі розміщували на півночі міста, щоб вітри, переважно з півдня, здували її і сморід якомога далі від торговельного центру", — розповідає Фішер.

Великий торговельний центр

Кіпр знаходиться майже в центрі у східному Середземномор'ї, а його гавань — добре захищена природня фортеця. Все це створювало сприятливі умови для жвавої торгівлі, зокрема, Хала Султан Текке.

Тут знайшли чимало привезених звідусіль товарів, серед яких кераміка, ювелірні вироби та інші предмети розкоші. Торгівля поширювалася як на сусідні регіон, як от сусідніх регіонів, таких як сучасна Греція, Туреччина, Близький Схід і Єгипет, а також на віддалені — Сардинія, регіон Балтійського моря, Афганістан та Індії.

Усі ці знайдені речі підтверджують, що місто було одним з найбільших торгових центрів у період 1500-1150 рр. до н.е. і мало великий вплив в початковий період міжнародної торгівлі в цьому регіоні.

Іншим джерелом багатств Кіпру вважається дуже популярна пурпурова тканина. Місто також виробляло та експортувало гончарні вироби з характерними розписаними мотивами людей, тварин і рослин. Археологи називають художника, який створив ці мотиви, "художником Хала Султан Текке".

Назва древнього міста походить від однойменної мечеті Хала Султан Текке. Торгівля процвітала в місті майже 500 років, але Хала Султан Текке занепало відразу після 1200 року до нашої ери. Вважається, що "народи моря" (кілька племен, які наприкінці бронзової доби, у XIII-XII століттях до нашої ери, вдерлися до країн Малої Азії, східного узбережжя Середземного моря та Єгипту) налетіли на ці території приблизно в той час та зруйнували міста. Це і спричинило занепад та кінець багатьох цивілізацій бронзового віку.

Пітер Фішер підсумовує: "Раніше вважалося, що у всьому винні "народи моря". Однак наші дослідження, проведені в останні роки, надали можливість глянути під ширшим кутом. Зокрема з'явилися нові трактування письмових джерел цього періоду в Анатолії (сучасна Туреччина), Сирії та Єгипті, які розповідають про епідемії, голод, революції та воєнні напади народів-загарбників. Ще одним важливим фактором є погіршення клімату. Все це могло перетворитися на доміно, що спричинило нові пошуки людей кращого життя та переселення їх з центрального Середземномор'я на південний схід, де вони розпочинали конфлікти з культурами сучасної Греції, Кіпру та Єгипту".

Раніше Фокус розповідав, як древні мінойці використовували розвинені технології навігації для мореплавства. Вони плавали "по зоряних шляхах" та розвивали торгівлю між великими древніми містами.

Також ми писали про найдревніший торговий шлях. Виявляється, завдяки йому поширювалися не лише товари й культури, але й небезпечні епідемії та хвороби.