Розділи
Матеріали

Середньовічні записи про місячні затемнення допомогли з'ясувати, як вулкани змінили клімат Землі

Фото: ScienceAlert | Середньовічні записи про місячні затемнення допомогли з'ясувати, як вулкани змінили клімат Землі.

Учені виявили нові дані про виверження вулканів, які могли спровокувати Малий льодовиковий період.

До того, як люди почали змінювати клімат планети, викликавши глобальне потепління, почавши спалювати викопне паливо в 19 столітті, Земля пережила багатовіковий період похолодання, відомий як Малий льодовиковий період. Нове дослідження показало, це похолодання могло бути частково викликане виверженнями вулканів, що наповнило атмосферу різними частками, що блокують сонячне світло, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Інформацію про давні виверження вулканів отримати досить складно. Сліди цих вивержень можна виявити або в полярних льодах або в річних кільцях дерев. Група вчених із Женевського університету, Швейцарія, представила нове дослідження, в якому вони запропонували ще один спосіб знайти інформацію про давні виверження вулканів. Це можна зробити за допомогою вивчення середньовічних рукописів, де описані місячні затемнення.

"Я вирішив знайти альтернативні джерела інформації про давні виверження вулканів, які могли вплинути на клімат на Землі. Виявилося, що середньовічні записи, де докладно описані місячні затемнення, можуть допомогти пролити світло на кліматичні наслідки вивержень вулканів", — говорить Себастьян Гійє із Женевського університету.

Учені проаналізували сотні історичних записів, здебільшого створених католицькими ченцями з Європи в період із 1100 по 1300 роки. У цих текстах було описано 187 повних місячних затемнень, коли Місяць повністю перебуває у тіні Землі. Вчені шукали описи, які містили інформацію про яскравість та колір Місяця під час затемнення.

Дослідники вивчили опис кольору та яскравості Місяця під час кожного повного затемнення. Чим яскравіше затемнення, тим чистіша атмосфера. Темніші затемнення вказують на більш високий рівень забруднюючих часток у верхніх шарах атмосфери і це очевидна ознака нещодавньої вулканічної активності.

Дослідники вивчили опис кольору та яскравості Місяця під час кожного повного затемнення. Чим яскравіше затемнення, тим чистіша атмосфера. Темніші затемнення вказують на більш високий рівень забруднюючих часток у верхніх шарах атмосфери і це очевидна ознака нещодавньої вулканічної активності
Фото: space.com

Зазвичай під час повного затемнення Місяць набуває червоного відтінку через те, що атмосфера Землі розсіює сонячне світло. Але виверження вулканів можуть викидати значну кількість попелу і газу в стратосферу, вищий шар атмосфери. Ці частки можуть блокувати сонячне світло, через що Місяць здається значно темнішим під час повного місячного затемнення. За словами вчених, значить у цей час відбувається сильніший негативний вплив на клімат планети, ніж під час вивержень вулканів, що викидають забруднювальні частки в нижні шари атмосфери.

"Завдяки більш сучасним спостереженням нам було вже відомо, що темні місячні затемнення з'явилися після найбільших вивержень вулканів у 19 і 20 століттях", — говорить Гійє.

Вивчаючи колір та яскравість повних місячних затемнень у стародавніх текстах, вчені змогли оцінити силу впливу вивержень вулканів на стратосферу і, отже, глобальний клімат. Дослідження показує, що вчені можуть визначити рік, а в деяких випадках навіть місяць вивержень вулканів.

Учені порівняли ці історичні дані із сучасними дослідженнями та їх наслідками для атмосфери та клімату. У дослідження були додані дані вивчення слідів вивержень у річних кільцях дерев із північної півкулі, де незвичайно холодне літо пов'язане зі зменшенням утворення деревини. Вчені виявили, що п'ять вивержень вулканів в 1110, 1172, 1229, 1258 і 1276 роках вплинули на клімат, тоді як інші виверження, мабуть, мали менший вплив.

Тепер дослідники можуть краще зрозуміти, яку роль відіграли виверження вулканів на початку Малого льодовикового періоду, порівняно з іншими факторами, такими як період низької сонячної активності між 1280 і 1340 роками.

Тепер дослідники можуть краще зрозуміти, яку роль відіграли виверження вулканів на початку Малого льодовикового періоду порівняно з іншими факторами, такими як період низької сонячної активності між 1280 та 1340 роками
Фото: ScienceAlert

Учені визнають, що новий метод не є бездоганним. Справа в тому, що повністю покладатися на стародавні записи про місячні затемнення і колір Місяця при визначенні впливу виверження вулканів на клімат не можна. Все ж таки потрібно доповнювати ці дані вивченням полярного льоду та річних кілець дерев.

За словами Гійє, у цьому дослідженні поєднання історичних спостережень з іншими методами дозволило точніше визначити час давніх вивержень. Також це дозволило краще зрозуміти їх потенційний вплив на клімат у пізніх Середніх віках у Європі. Така інформація може допомогти зрозуміти, яку роль виверження вулканів могли зіграти у переході до Малого льодовикового періоду.

Вважається, що Малий льодовиковий період, який характеризувався найнижчими середньорічними температурами за 2000 років, розпочався у 14 столітті і продовжувався до кінця 18 століття.

Хоча на Землі вчені виявили ще не всі вулкани, все ж таки єдиною планетою в Сонячній системі, де їх найбільше, вважається Венера. Як уже писав Фокус, астрономи виявили на цій планеті вже 85 000 вулканів.

Також Фокус писав про те, що виверження супервулкана Тоба є одним із найвідоміших вивержень на планеті. Ця катастрофа залишила людство на межі вимирання, вважають вчені.