Миші більше не потрібні: вчені готуються замінити піддослідних тварин на органели
Технологія органоїдів може зменшити необхідність тестування на тваринах під час розроблення вакцин, даючи змогу проводити скринінг великої кількості антигенів із меншими витратами.
Органели, що продукують В-клітини, на сьогодні, мабуть, найпопулярніша тема, коли йдеться про скринінг кандидатів на вакцини проти кролячої лихоманки, також відомої як туляремія. Ця захоплива розробка — крок до довгоочікуваної мети замінити тварин для тестування вакцин перед клінічними випробуваннями, пише IFL Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Випробування на тваринах були предметом суперечок протягом багатьох років, борці за права тварин і навколишнє середовище очолювали боротьбу проти цієї суперечливої практики. Але, здається, за допомогою органоїдів необхідність тестування на тваринах скоро може піти в минуле.
Органели — це скупчення клітин, які поводяться як справжні органи. Їх вирощують у лабораторії та підтримують життя в умовах, що імітують природне середовище організму. Хоча до використання органоїдів замість трансплантатів ще досить далеко, ми вже можемо створювати сотні таких органів із селезінки однієї тварини.
Нещодавно група під керівництвом професора Метью Деліса з Корнельського університету та доктора Анкура Сінгха з Технологічного інституту Джорджії виготовила органели із селезінки миші та протестувала їх на предмет створення вакцини проти туляремії. Вони ввели в органели молекули-кандидати для вакцини і проробили те ж саме з живими мишами.
Випробування показали, що реакція В-клітин на молекули була однаковою як в органоїдах, так і в мишей. Це великий крок уперед, оскільки він означає, що ми можемо паралельно тестувати велику кількість антигенів і скоротити витрати. Утримання великої кількості мишей у контрольованих умовах може бути дорогим, тому цей метод може стати переломним для випробувань, що вимагають тварин, більш схожих на людину, наприклад, мавп.
Однак автори дослідження не готові повністю відмовитися від тестування на тваринах. Тварини все ще можуть бути найкращим орієнтиром для визначення можливих побічних ефектів. Але економія від використання органоїдів для тестування може бути величезною, особливо при таких захворюваннях, як туляремія, коли необхідно випробувати безліч варіантів потенційної вакцини.
Бактерія Francisella tularensis, що викликає туляремію, вислизає від імунної системи завдяки полісахаридному покриттю. Вакцини, розроблені тільки проти цього покриття, викликають слабку реакцію. Для боротьби з цим автори використовували підхід, за якого частина полісахариду приєднувалася до білка-носія, наприклад, до правцевого або дифтерійного токсинів, які імунна система розпізнає з більшою ймовірністю. Поєднуючи їх у такий спосіб, В-клітини сприймають бактерію як загрозу, але комбінації мають бути перевірені, щоб знайти кілька, які заслуговують на подальше вивчення.
У міру вдосконалення технології органоїдів може з'явитися можливість використовувати їх для заміни дедалі більшої кількості випробувань, що проводяться нині на тваринах. Це не тільки більш етичний підхід, а й те, що органели, створені з людських клітин, можуть зменшити кількість випадків, коли вакцини працюють проти інших видів, але не працюють при використанні на людях.
Таким чином, автори не тільки знайшли вакцину-кандидата проти лихоманки кроликів і кращий метод скринінгу інших підступних захворювань, а й розширили наші знання про реакції В-клітин. Використання органоїдів, що містять тільки В-клітини, дало нам більш чітке уявлення про реакцію В-клітин, яку буває важко відрізнити від реакції Т-клітин у тварин. З органоїдами майбутнє тестування вакцин виглядає багатообіцяюче.
Раніше Фокус писав про спробу вчених виростити нове серце. Потенційно це допоможе у лікуванні серцево-судинних захворювань.