Безслідно зникла колонія Роанок: гостроцікава загадка досі водить дослідників колами
Суперечливий камінь Даре — непростий артефакт, який, як вважається, містить відповіді на питання про долю поселенців Роанока: історії про хвороби, конфлікти корінних американців і одне вирізане на дереві слово переплітаються, створюючи яскраву картину неминущої історичної таємниці.
Загадка, що оточує загублену колонію Роанок, продовжує хвилювати американське населення, викликаючи постійні здогадки. Громада поселенців, які, як вважалося, безслідно зникли, залишила по собі спантеличені та вабливі докази, поглиблюючи інтригу навколо їхньої долі. Серед цих загадкових залишків так званий камінь Даре став потенційним ключем до розгадки заплутаної оповіді. Однак слід замислитися над питанням, чи справді цей камінь містить послання від зниклих поселенців, чи це хитромудро вигаданий виверт, пише IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У 1587 році Джон Вайт привів групу з приблизно 115 англійських поселенців на острів Роанок, розташований біля східного узбережжя сучасної Північної Кароліни. Це стало другою спробою колонізації після попередньої невдалої спроби, зробленої кількома роками раніше. На жаль, їхні прагнення виявилися марними.
Незабаром після їхнього прибуття Вайт вирушив до Англії за припасами. Він залишив свою дружину, доньку Елеонору Даре, її чоловіка Ананіаса Даре, їхню доньку Вірджинію, яка стала першою англійською дитиною, народженою в Америці, та решту поселенців, щоб продовжити розбудову колонії.
На жаль, повернення Вайта в колонію сильно затягнулося через одночасну загрозу вторгнення іспанської Армади в Англію. Коли він нарешті повернувся в Роанок 1590 року, то виявив, що інші поселенці, включно з його родиною, зникли. Самотня підказка, вирізана на дереві, що містила слово "Кроатон", була єдиною значущою вказівкою на їхню долю.
Майже три з половиною століття потому, 1937 року, чоловік, на ім'я Луїс Гаммонд прийшов до Університету Еморі в Атланті з незвичайним каменем, який він нібито виявив, збираючи горіхи біля Едентона, Північна Кароліна. На поверхні цього каменю, що є плитою, вигравірувані вицвілі написи, що спонукало Гаммонда звернутися до університету по допомогу в розшифровці їхнього значення. Висновки експертів виявилися неймовірними.
На одній стороні плити написано речення, що приписується Елеонорі Дарі, імовірно написане нею: "Ананіас Даре та Вірджинія вирушили на небеса в 1591 році". Крім того, в ньому містилися вказівки показати камінь Джону Вайту, якщо його знайдуть.
На зворотному боці розгорталося пояснення — розповідь про те, що незабаром після від'їзду Вайта в Англію поселенці перебралися на материк. Там вони зіткнулися з хворобами і ворожими нападами корінних американців, унаслідок чого загинули всі, крім семи осіб. Померлих, включно з родичами Вайта, поховано за шість кілометрів на схід від річки, їхні могили прикрашені вигравіруваним камінням з їхніми іменами.
Чи могла ця загадкова плита вирішити таємницю зниклих колоністів? Залишалося одне важливе питання — чи була вона справжньою? Гейвуд Дж. Пірс-молодший, професор, найбільше зацікавлений у камені, виявив, що він складається з кварцу — матеріалу, справді поширеного в тій місцевості, де його нібито знайшов Гаммонд.
Однак кварц зустрічається і в інших місцях, що робить це спостереження непереконливим. Крім того, виникли сумніви з приводу мови, використаної в гравюрах, особливо орфографії. Хоча Пірс-молодший знайшов сучасні приклади багатьох слів, він визначив п'ять слів як унікальні, що не підтверджує і не спростовує автентичність каменю. Скептицизм охопив і інших учених в Еморі, змусивши їх утриматися від участі в цій справі.
У спробі встановити істину Пірс і його батько запропонували винагороду 500 доларів тому, хто володіє іншими каменями Даре. Як і очікувалося, ця пропозиція викликала потік прикладів, всього 48, причому 42 з них надійшли від одного муляра, що остаточно дискредитувало їх як підробки.
Нарешті, 15 травня 1941 року газета Hollywood Citizen-News опублікувала статтю під заголовком "Знайдено підробки каменів Даре", супроводжувану зображенням однойменного каменю. У статті стверджувалося, що мова, написана на камені, не є справжньою, посилаючись на послідовне написання в той час, коли стандартна англійська орфографія ще не сформувалася.
Крім того, у статті йшлося, що використання римських літер, які застосовувалися тільки освіченими сучасниками, суперечить поширеній практиці використання готичного шрифту серед людей навіть із середнім рівнем освіти. Ці аргументи в поєднанні з поширенням інших підроблених каменів фактично вирішили долю каменю Даре.
Отже, можна зробити висновок, що камені Даре дійсно були містифікацією. Попри сумнівну історію, пов'язану з цими каменями, деякі люди все ще сподіваються, що оригінальний екземпляр, виявлений Хаммондом, може бути справжнім.
У 2016 році геолог і президент Університету Бренау Ед Шрадер провів ретельне дослідження каменю з написом. Шрейдер виявив, що внутрішня частина каменю світліша, ніж зовнішня, що дає змогу припустити, що спочатку написи були помітнішими.
Однак справжній текст має темніший вигляд, ніж внутрішні шари, що свідчить про значне вивітрювання з плином часу. Хоча хімічна обробка може відтворити таке потемніння, її складний характер вимагає певного рівня знань.
Шрейдер стверджує, що ці спостереження підтверджують передбачуваний вік каменю. Проте він визнає, що лінгвістичні питання, особливо використання ініціалів "EWD", як і раніше, є проблемою. Наприкінці XVI століття використання ініціалів було вкрай рідкісним явищем.
Тому питання про справжність каменю Даре залишається невирішеним. Проте, цілком імовірно, що ймовірна "таємниця" втраченої колонії Роанок вже давно розкрита. Інакше кажучи, цілком правдоподібно, що зниклі поселенці шукали притулок серед місцевих племен корінних американців, які мешкали в цьому районі.
Раніше Фокус розповідав про виявлені артефакти, пов'язані із загубленим королівством з міфів. Ліонесс — зникла земля, яку часто порівнюють з Атлантидою.
А також ми писали про знайдені затонулі кораблі династії Мін, повні стародавніх скарбів та артефактів. У глибинах Південнокитайського моря археологічне відкриття привернуло пильну увагу експертів і науковців.