Стародавній бродяжка. Вчені виявили сумчастого гіганта, чиї лапи ідеально підходили для подорожі (фото)

Сьогодні близько 80% території Австралії є посушливими ділянками землі, проте так було не завжди. У період раннього пліоцену, близько 5,4-3,6 мільйона років тому, клімат Австралії був більш тепличним, а континент покривали великі ліси та різноманітні сумчасті тварини, пише Science Alert.

У 2017 році вчені з Університету Фліндерса виявили скелет, "вмонтований" у скелі на річці Уорбертон, на станції Каламуріна в Австралійському заповіднику дикої природи на півночі Південної Австралії. Дослідники визначили, що скелет належав виду з сімейства Diprotodontidae — групи чотирилапих травоїдних сумчастих, які вважалися найбільшими зі свого виду. У новому дослідженні вчені реконструювали зовнішній вигляд та звички цього гігантського сумчастого розміру із носорога.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вже відомо, що найближчими родичами дипротодонтид є вомбати, проте вони також далекі один від одного, як кенгуру та опосуми. Дослідники й раніше знаходили частини скам'янілостей цих сумчастих, проте довгий час було важко реконструювати їхній зовнішній вигляд, оскільки попередні знахідки включали лише зуби чи щелепи.

Загальний поширений характер останків цих давно вимерлих сумчастих вказує на те, що вони були частиною великих австралійських екосистем, поки не вимерли останні види, зокрема Diprotodon optatum розміром з носорога, які зникли з Землі 40 000 років тому.

Вчені зазначають, що їм рідко вдавалося знайти кілька кісток з одного скелета, а тому знайдені у 2017 році й нещодавно описані останки такі важливі для розуміння життя цього виду. Під час дослідження вчені порівняли виявлений скелет із більш ніж 2 000 зразками дипротодонтидів, що зберігаються в музеях по всьому світу.

Аналіз скелета показав, що кістки належать новому роду, який вчені назвали Ambulator, що перекладається як "ходок" або "мандрівник", і це недарма. Дослідники обрали цю назву через структуру ніг та ступнів сумчастого, які ідеально підходили для поневірянь на великі відстані у пошуках їжі та води.

За словами вчених, вони використали 3D-сканер, щоб реконструювати зовнішній вигляд сумчастого. Дослідники рідко думають про ходьбу як про якусь особливу навичку, проте коли тварина досягає таких розмірів, будь-який рух може бути енергетично витратним. Тож у такому разі ефективність виходить передній план.

Цікаво, що більшість сучасних великих травоїдних є кігтеподібними, наприклад, слони та носороги пересуваються на кінчиках пальців, а їх кісточки та зап'ястя буквально не торкаються землі. При цьому дипротодонтиди були стопоходящими, тобто їхня кістка п'ятки торкалася землі під час кроку. Простими словами, їхній спосіб пересування дуже нагадував людський. Подібна стійка допомагає розподіляти вагу та знижує втрати енергії при ходьбі, але також потребує більшої втрати енергії при інших рухах, наприклад, бігу.

Тепер дослідники вважають, що розвиток зап'ястя і кісточки у цих сумчастих означало, що їхня хода була дуже незграбною, а пальці стали майже не потрібними й, мабуть, не стикалися із землею під час ходьби.

Раніше Фокус писав про те, що вчені вважають, що сумчасті набагато більш розвинені, ніж інші ссавці.