Во всем виноват второй мозг: обнаружена четкая связь между состоянием кишечника и аутизмом

Розлад аутистичного спектра (РАС) і здоров'я кишківника, схоже, пов'язані тісніше, ніж ми думали раніше. Група зі 43 учених нещодавно глибше вивчила цей взаємозв'язок, запропонувавши свіжі ідеї, які можуть змінити спосіб діагностики та лікування РАС у майбутньому, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У двох словах, РАС — це стан, який впливає на соціальні навички, спілкування, стосунки та саморегуляцію людини. Здоров'я ж кишківника належить до балансу мікроорганізмів, що живуть у травному тракті. Ці мікроорганізми відіграють важливу роль у нашому самопочутті, впливаючи на все — від травлення до психічного благополуччя. Ось чому наш кишечник іноді називають "другим мозком".

У деяких людей із розладами аутистичного спектра спостерігаються такі проблеми з кишківником як закрепи, діарея та здуття живота. Вчені також бачили, що типи бактерій у їхньому кишечнику можуть бути різними. Але вони не знали, чи є ці бактерії причиною аутизму, чи вони просто процвітають через дієтичні звички аутистів.

Мета нового дослідження — прояснити це питання, вивчивши безліч даних про аутизм, мікроби кишечника, дієту, імунітет і експресію генів. Науковці виявили, що між здоров'ям кишківника й аутизмом справді існує чіткіший зв'язок, ніж передбачалося в попередніх дослідженнях.

Результати не дають відповідей на всі питання, але надають надійніший напрямок для майбутніх досліджень. Якщо вчені зможуть більше дізнатися про зв'язок між кишківником і аутизмом, вони зможуть використати його для діагностики або лікування цього розладу в майбутньому.

За словами Роба Найта, мікробіолога з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, "до цього в нас був примарний натяк, що вказує на причетність мікробіома до аутизму, а тепер у нас є чіткий сигнал".

Це відкриття має вирішальне значення не тільки для розуміння аутизму. Використані тут методи можуть бути застосовані й до інших захворювань, у яких, як припускають, відіграють роль кишкові бактерії, таких як депресія, хвороба Паркінсона та навіть рак.

Взаємозв'язок між нашим мозком і кишківником — складне питання, і це галузь досліджень, яка все ще відносно нова у світі науки. Ми досі не знаємо, який вигляд має "здоровий" баланс кишкових бактерій і що має на увазі "нездоровий" баланс.

Усе ускладнюється тим, що бактерії нашого кишечника можуть швидко змінюватися залежно від того, що ми їмо. Це означає, що для того, щоб зрозуміти, як кишкові бактерії впливають на аутизм, нам знадобляться довгострокові дослідження з урахуванням дієти.

Проте це дослідження є значним кроком уперед. Дослідники використовували унікальний підхід, створивши "спільну мову" для об'єднання й аналізу даних із різних джерел. Цей метод дозволив їм виявити послідовний характер кишкових бактерій у людей із аутизмом у багатьох дослідженнях.

Ми можемо сподіватися, що в майбутньому побачимо більше подібних досліджень, у яких розглядається якомога більше факторів і спостерігається, як вони змінюються залежно від лікування. Саме завдяки такому комплексному підходу наука зможе наблизитися до розуміння справжнього взаємозв'язку між нашим "другим мозком" і такими захворюваннями як аутизм.

Хоча це дослідження проливає світло на зв'язок між здоров'ям кишківника й аутизмом, воно не означає, що кишкові бактерії спричиняють аутизм або що зміна раціону харчування може його вилікувати. Але воно дає надію на те, що ми перебуваємо на правильному шляху до кращого розуміння та лікування РАС у майбутньому.

Раніше Фокус писав про новий спосіб виявлення аутизму в малюків. Перевірка зорової уваги малюків на геометричні зображення є надійним біомаркером для раннього виявлення аутизму.

Також Фокус писав про виявлення зв'язку вживання води з літієм і аутизмом. Згідно з дослідженням, вагітні жінки, які вживали воду з підвищеним вмістом літію, мали "помірно підвищений ризик" народження дітей із аутизмом.