Свідки плоскої Землі. Чому деякі люди вірять у теорії змов більше за інших

Багато хто з нас любить інтригуючі теорії змови. Для більшості вони є просто захопливим чтивом на день, способом відволіктися і потішити себе, але деякі люди сприймають їх як останню інстанцію істини. У недавньому дослідженні групи вчених було розкрито причину того, чому деякі з нас вірять у них більше, ніж інші, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідники вивчили велику колекцію даних, зібраних у 170 дослідженнях, переважно зі США, Великої Британії та Польщі. Їхньою метою було вивчення мотивів, що лежать в основі нашої схильності до теорій змови. Всупереч стереотипу про те, що люди, які вірять у змови, просто неінформовані або психічно хворі, група виявила набагато складнішу картину.

"Ті, хто вірить у змови, не всі однакові, — каже Шона Боус, провідна авторка дослідження, — Часто ці теорії допомагають задовольнити певні потреби або надати сенсу тривожним ситуаціям. Річ у тім, що всі ми час від часу припускаємо подібні думки, але вони можуть стати проблематичними, якщо довести їх до крайності".

У дослідженні підкреслюється, що до теорії змови людину може підштовхнути безліч чинників. Вони варіюються від прагнення до безпеки і розуміння навколишнього світу до потреби в соціальному захисті, особливо якщо перші дві потреби не задоволені. Це викликає занепокоєння, особливо в нашому дедалі більш невизначеному світі, де ці потреби можуть залишитися без уваги.

Група дослідників виявила, що соціальні загрози, такі як сприйнята небезпека для суспільства, тісніше пов'язані з конспіративним мисленням, ніж інші загрози. Схильність вірити в змови була тісно пов'язана з довірою, особливо в контексті культурного пізнання. По суті, незалежно від рівня освіти, ми схильні довіряти інформації, яка виходить від представників нашої власної культурної групи.

Дивно, але такі чинники, як низька здатність до аналітичного мислення і висока тривожність, показали лише слабкий зв'язок із конспірологічним мисленням. Хоча автори припустили, що це може бути пов'язано з обмеженнями проведених досліджень, вони визнали необхідність подальшого вивчення цих факторів.

Вельми переконливим результатом дослідження став зв'язок між нарцисизмом і конспірологічним мисленням. Як на індивідуальному, так і на колективному рівні наявність нарцисизму підвищувала ймовірність схильності до змов. Те ж саме стосується і потреби відчувати себе унікальним.

Цікаво, що характер самої теорії змови, мабуть, залежить від мотивації та особистісних особливостей людини. Ті, хто сприймає соціальну загрозу, частіше вірять у те, що конкретні події є частиною змови, в той час як більш абстрактним теоріям віддають перевагу люди з такими рисами, як нарцисизм і параноя.

Це дослідження проливає світло на те, чому теорії змови знаходять благодатний ґрунт під час криз, подібних до нинішніх. У міру зростання фінансової, інформаційної та медичної нестабільності зростає потреба в безпеці, розумінні та соціальній захищеності — все це ніщо інше, як благодатний ґрунт для розквіту теорій змови.

Попри те, що ці дані малюють дещо тривожну картину, розуміння психології, що лежить в основі нашої тяги до теорій змови, є важливим кроком у правильному напрямку. Знаючи тригери, ми зможемо краще орієнтуватися в цих психологічних пастках і обмежувати їхню потенційну шкоду, гарантуючи, що наше кохання до гарної теорії змови залишиться саме таким — нешкідливим захопленням.

Раніше Фокус писав про Всесвітній потоп — перший ІПСО в історії людства. Вчені докладніше вивчили стародавні міфи про потоп у Вавилоні та біблійну історію про Ноїв ковчег.

Також Фокус писав про те, що Ейнштейн міг помилятися у своїй теорії відносності. Викривлення простору-часу зможе перевірити її на міцність.