Універсальний порятунок. Учені відкрили метод лікування безлічі хвороб мозку одночасно

Група вчених із Копенгагенського університету у своєму новаторському дослідженні, можливо, зробила величезний стрибок у підході до лікування таких захворювань як розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз, хвороба Альцгеймера, аутизм і шизофренія. Для цього вони зосередили свою увагу на особливому типі клітин мозку, званих гліальними клітинами, пише New Atlas.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Щоб зрозуміти суть і важливість їхньої роботи, давайте швидко розберемося в тому, що ж таке гліальні клітини і чим вони так цікаві. Наш мозок складається з мільярдів нейронів, які посилають один одному сигнали й дають нам змогу думати, рухатися та відчувати навколишній світ. Але нейрони працюють не наодинці — їх підтримують гліальні клітини, які діють як піт-екіпаж в автомобільних перегонах, забезпечуючи підтримку та захист, доставляючи життєво важливі поживні речовини, видаляючи відходи й ізолюючи нейрони, щоб вони могли більш ефективно та швидко передавати сигнали.

У разі деяких захворюваннях гліальні клітини можуть пошкоджуватися, внаслідок чого нейрони не можуть функціонувати належним чином, що призводить до безлічі нейродегенеративних і психоневрологічних захворювань. Саме в цьому напрямку й проводилися дослідження данської команди. Вони хотіли з'ясувати, чи можна замінити пошкоджені гліальні клітини на здорові й так відновити нормальну роботу мозку.

Раніше команда використовувала мишачі моделі хвороби Гантінгтона — спадкового захворювання, що спричиняє руйнування нервових клітин, і показала, що здорові гліальні клітини людини можуть замінити нездорові клітини цих мишей. Але під час останнього дослідження було вирішено перевірити, чи зможуть здорові людські клітини замінити хворі. Для цього вони використовували мишей, яким вводили стовбурові клітини людей із хворобою Гантінгтона, створюючи "химерних" мишей. Коли цим мишам було введено здорові гліальні клітини людини, дослідники виявили, що здорові клітини перевершують і заміщають хворі.

Також, коли в мозок химерних мишей було введено молоді здорові гліальні клітини, вони не тільки замінили хворі, а й старі клітини. Це дуже важливий результат, оскільки він дає змогу припустити, що такий підхід може бути використаний для лікування широкого спектра захворювань, а не лише тих, які спричинені пошкодженням гліальних клітин.

"Перевага цього підходу дуже велика, оскільки існують найрізноманітніші захворювання гліальних клітин", — сказав Стівен Голдман, провідний науковий співробітник дослідження.

Замінивши пошкоджені та постарілі клітини, дослідники вважають, що зможуть відновити нормальну функцію в разі дегенеративних захворюваннях, як це було показано на експериментальних моделях хвороби Гантінгтона. "Ми вважаємо, що те ж саме можна зробити й у разі деяких інших захворюваннях. Наприклад, у разі бічного аміотрофічного склерозу, деяких фронтотемпоральних деменцій і навіть у разі деяких спадкових шизофреній, а також під час захворювань мієліну та вікової втрати білої речовини", — пояснив Голдман.

Після отримання таких обнадійливих результатів група фахівців сподівається провести клінічні випробування ефективності трансплантації гліальних клітин у разі хвороби Гантінгтона та двох інших захворювань: первинного прогресуючого розсіяного склерозу та хвороби Пелізеуса-Мерцбахера — рідкісного прогресуючого генетичного захворювання, яке пошкоджує клітини мозку.

Голдман сподівається, що в найближчі кілька років вони зможуть дійти до клінічних випробувань на людях. "Нам ще необхідно бути абсолютно впевненими в довгостроковій безпеці клітин після їхньої трансплантації. Але ми розраховуємо отримати ці дані приблизно через півтора року. Після цього ми, сподіваюся, зможемо отримати дозвіл на застосування в пацієнтів, тож я сподіваюся, що ми зможемо почати випробування цього підходу протягом двох років".

Раніше Фокус писав про те, що хвороба Альцгеймера розвивається зовсім не так, як ми думали. Вчені ставлять під сумнів роль одного з ключових гормонів у розвитку недуги.

Також Фокус писав про те, як учені змусили мікрочастинки перемагати розсіяний склероз. Учені провели успішну атаку на розсіяний склероз у мишей, подарувавши проблиск надії тим, хто живе з цим аутоімунним захворюванням.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.