Розділи
Матеріали

Донька Зевса та покровителька збору урожаю. Таємнича богиня осені древніх греків

Ася Небор-Николайчук
Фото: Wiki Commons | Міфи та легенди Стародавньої Греції приховує багато секретів

Для сучасних людей ліс це звичайне місце, яке немає жодної містики чи таємниць. Проте для древніх греків усе наповнювали духи природи: починаючи від дерев чи кущів та закінчуючи струмками.

Міфи та легенди Стародавньої Греції приховують багато секретів, і хоча про деякі з них розповідають артефакти, такі як папірус з Дервені, певні питання все ще не мають відповіді. Колись греки бачили світ природи зовсім по-іншому, ніж ми. Навіть пори року вони вважали доньками Зевса, які циклічно змінювали одна одну. Їх називали Ори (Horae) і в різні часи їх сприймали по-різному, пише Grunge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відповідальними за пори року були три сестри: Талло (Thallo), Ауксо (Auxo) та Карпо (Carpo). Можливо, Карпо була версією Деметри, богині землі. Оскільки для Стародавньої Греції осінь, пора збору урожаю, була неймовірно важлива, варто розуміти потенційну вагу Карпо.

Проте, Карпо не відіграє головної ролі в міфах та легендах, а про її значення ми знаємо завдяки працям Гесіода, грецького поета, який описав її та сестер у поемі "Теогонія". Зокрема там йдеться про створення світу.

Окрім Карпо, поет згадує інших донок Зевса, Евномію (законність), Діке (справедливість) та Ейрену (мир). На жаль, окрім ролі та зовнішнього вигляду, про Карпо нічого не відомо. Її зображають як привабливу молоду жінку в мантії.

Як вважають деякі джерела, зокрема History Cooperative, цих богинь варто сприймати як втілення часу. Ймовірно, через їхню назву "Horae" утворилося сучасне слово "hour", година.

Найцікавіша частина ролі Карпо походить від її зв’язку з Деметрою. Можливо, вона була просто ще одним втіленням богині, адже ім’я Карпо перекладається як "плід". Деметра виділяється в грецькому пантеоні і цілком ймовірно, що вона спочатку була локальною богинею якогось племені й потрапила в пантеон пізніше.

Раніше Фокус писав, що у Стародавньому Римі, цивілізації з пануванням чоловіків, жінки не отримували власного імені, винятком навіть не стала дочка Юлія Цезаря.

А також ми розповідали, як курячі кістки розкрили точну дату знищення давньогрецького міста.